Коли в Бориславі постане пам’ятник Євгенові Титикайлу?

Людину треба шанувати за життя. Євген Титикайло не був пошанований. Хоч рівних йому і в поезії, і в літературознавстві надто мало. Прекрасно малював. Досконало знав природу.Кожну травинку-бадилинку, кожну квітку, кожне дерево, спів кожного птаха, читав сліди кожного звіра. Умів куховарити і , попри величезну реальність натури, був романтиком. Жив непомітно і тихо. одружився пізно і не довго був щасливим. Дружина померла давно. Самотність його гнітила і він радо вітав кількох друзів.Це вже нині кожен, вчитавшись у його поезію, бачить: помер геній. А де ми були вчора?

поки був живий, мало кого цікавив.скромна , не докучлива людина , дивакуватий(мабуть, такі справжні поети), атепер усякі шалати до його імені примазуються.

Пан Євген постраждав через головного редактора “Нафтовика Борислава” Романа Соловчука, який уже сорок років (! ) є монополістом на слово в Бориславі. Титикайло присвятив йому дошкульний памфлет “Нагорода за вислужництво” у книзі “Трагічні пам’ятники”. Допоки ми терпітимемо цього негідника Соловчука?

Та й автор теж У виступах Романа Тарнавського, Михайла Шалати, Ігоря Нижника, Андрія Спаса, Василя Сторонського, Андрія Грущака, Людмили та Юліана Піхоцьких, Анастасії Закидальської, Володимира Копися прозвучали спогади про цю світлу людину. Лунали вірші поета та пісні на його слова.