Нам пишуть:
Перебуваючи в гостях у знайомих, мене вразило, що людина, яка мешкає у тій частині села, що мешканці називають "Червона" Летня (оскільки там усі віддають свій голос за комуністів), змушена доживати свого віку… у лісі.
У "Червоній" Летні діє уцілілий ще з радянських часів, єдиний в селах Дрогобиччини, колгосп, в процвітанні якого мешканці житлового масиву вбачають своє майбутнє. А от майбутнє людини, яка коротає свій вік у лісі, їх зовсім не хвилює.
Сестра бідолашного, яка мешкає у батьківській хаті, не хоче визнавати свого брата, бо він відбував покарання у в’язниці за крадіжки. Очевидці стверджують, що свою рідну матір (нині вже покійну) безсердечна мешканка Летні також зневажала. Односельчанам, які носили її братові їжу, одяг матрац, жінка влаштовувала скандал.Мовляв, нехай подихає…
Отож залишилася людина сам-на-сам зі своєю бідою. З холоду у чоловіка віднімає ноги, він зробився сам не свій. А попереду його чекають морози та зимова холоднеча (якщо чоловік доживе до цієї зими). Сестра його стверджує, що брат любить випити і тим створює їй зайві проблеми, а про те, що вони – однієї матері діти, ця "фарисейка", мабуть, й забула.
На запитання дрогобичан, які дізнавалися, чи хоче чоловік поїхати до лікарні, аби підлікуватися, бідолаха тільки ствердно кивав головою… Мене вельми вразила байдужість та черствість людей, які живуть у Летні (його сестру я взагалі людиною назвати не можу ). Адже вони – християни? А живуть за законами джунглів: виживає сильніший. Коли я поцікавилася, чому ніхто з односельчан не хоче допомогти чоловікові, мені відповіли: "Хай вже скорше його заберуть в лікарню, або в божевільню!"
Ми залишили в магазині гроші на хліб та передали йому банку меду від знайомого бідолашного мешканця лісу. Та мене дивує, чому соціальні служби району, які проводять стільки публічних масових заходів, куди добровільно-примусово "заганяють" умовно достроково засуджених, що перебувають на обліку кримінально-виконавчої інспекції, мовчать за той факт, про який, я переконана, вони знають. Мовчать, бо благоденствуюь…
І куди, цікаво, дивиться місцева церква зі своїми проповідями про милосердя? Пишу до вашої газети з надією, що це допоможе бідолашній людині. Не потрібній ні суспільству, ні владі, ні рідному селу. Можливо, працівники владних структур, ознайомившись з цією ситуацією, знайдуть в собі частинку Господньої любові і проявить милосердя над відкинутою суспільством людиною з "Червоної" Летні? Можливо згадають притчу "Про доброго самарянина"?
Переглядів: 6130
|