 У книзі Товита сказано: "Молитва з постом — річ добра, однак милостиня зі справедливістю – ліпші... Ліпше творити милостиню, ніж нагромаджувати золото" (12, 8-9). Бути милосердним, чуйним, давати милостиню, клопотатися про ближнього свого, що потребує допомоги, підтримки; голодного нагодувати, спраглого напоїти, одягнути нагого, нагодувати і прийняти мандрівника, немічного і укладеного відвідати, а померлого поховати – хіба не таким чеснотам навчали наших дідів та прадідів ще змалечку?
Всім прищеплювали, окрім любові до рідної землі, мови і Бога, ще й любов до Людини, адже всі ми – брати і сестри перед Отцем. І не буде милосердний чекати, коли його попросять дати милостиню, а сам знайде того, хто її особливо потребує. Бо це – велика честь для кожного. А ще - велика втіха побачити щасливе обличчя немічного чи голодного, якому безкоштовно надали допомогу. Але ніколи володар таких чеснот не чекатиме на слова вдячності, оскільки милосердя - це співчуття до оточуючих людей, безкорислива допомога, і за це йому буде нагорода там і тоді, коли закінчиться його життєвий шлях.
Своїм обов’язком допомогти маленьким сиротам вважають і небайдужі до чужих потреб деякі дрогобичани. Це – їхня громадська позиція. Ще задовго до приходу Святого Миколая, а саме 9 грудня Катерина Сурма, Неля Опецька, Оксана Хашківська разом з соціальним педагогом обласного соціального центру матері і дитини Лесі Проців та за підтримки представників телестудії "Алсет" відвідали сиротинець у селі Буково Старосамбірського району. Біля брами сиротинця дрогобичани зустрілися з такими ж небайдужими до дітей-сиріт жителями Львова і Самбора, які з подарунками завітали сюди.
Сиротинець у селі Буково – це дім, який став рідним для дівчат-інвалідів віком від 2 до 30 років. Буківський дитячий будинок-інтернат – це заклад ІІ, ІІІ і ІV профілів для дітей з особливими потребами, що залишились без батьківського піклування. Звісно ж, наші дрогобичани приїхали сюди не з порожніми руками, тож спільно з самбірчанами та львів’янами вони подарували сиротинцю миючі засоби, одяг, іграшки, дівочі прикраси, тапочки, альбоми тощо. Під акомпанемент сопілкарки Лесі Проців дівчатка танцювали. Крім того, львівські майстрині, які фактично стали волонтерками закладу, а саме Ольга Ільків і Юлія Кадубець провели з дівчатами майстер-класи – робили підвісні гірлянди-балерини з серветок. Відтак кожна маленька дівчинка виявила бажання покружляти з такою оригінальною гірляндою.
Святкування продовжилося вже у Дрогобичі, де у домівки маленьких дрогобичан із соціально-незахищених сімей завітав Святий Миколай. Саме ці родини перебувають на обліку у Дрогобицькому міському центрі соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді. Подарунки діткам формувалися за принципом: "Зі світу – по ниточці, бідному – сорочка". Не залишилися осторонь потреб маленьких дрогобичан також Наталія Покора з Борислава, Наталія Яців з Дрогобича, ПКП "Галицький підприємець" (м. Трускавець), а також відгукнулися наші земляки, що перебувають за кордоном, надіславши кошик солодощів.
Ми мимохіть вже звикли до того, що пожертву на потреби хворих, слабких і немічних дають заможні підприємці та представники політичних сил, влади. При цьому самі найчастіше залишаємося байдужими до злидаря біля сміттєвого контейнера чи на східцях крамниці; старенької людини, що стоїть у автобусі; хворого-астматика, який змушений дихати тютюновим димом сусіда-нахаби в під’їзді будинку; до безпорадної дитини-інваліда, яка не здатна самотужки вижити у цьому світі; тендітної жінки, що змушена нести тягар реалій життя, годуючи на мізерні доходи свою сім’ю… Скільки ж нас, глухих до поклику знедолених душ! Та попри все серед нас є і скромні, нечванливі люди, які завжди готові відгукнутися на клич про добру справу. Водночас постає запитання: чому всім цим не займається наша українська держава? Адже це – саме її прямий обов’язок!
P.S. …У далекому 1947 році трагічно загинув французький генерал Леклерк, практикуючий католик. Після його смерті знайдено залишені ним дев'ять тисяч франків з написом: "Ці гроші я заощадив на курінні в користь католицьких шкіл". Чому це не може стати гарним прикладом для наслідування?!
Переглядів: 4305
|
