Бути живим чи бути героєм?

Надрукувати
Новини
15.01.2009
Рушниця Оскільки сучасна українська держава не має своїх визначних дат, крім надуманих річниць типу Майдану і т.п., то з великим пафосом відзначаються справи давно минулих днів. Та й треба відвернути увагу народу від кризи в економіці та політиці, задурити святкуваннями людям голову.

Дійсно, такий підхід до керування державою був ще у древньому Римі, де відбувалися безплатні видовища та ігри - щоб простий люд не бунтував.

Лише у нас механізм трохи змінився, і замість веселих свят всіх "тішили" Голодомором, тепер маси зомбують Бандерою.

Дрогобич, звісно ж, не відстає від такого життя, і за підтримки відділу сім’ї, молоді і туризму виконавчого комітету Дрогобицької міської ради буде проведено конкурс рефератів на тему битви під Крутами.

Чи готова молодь повторити "подвиг героїв Крут"? Абсолютно готова. Бо весь подвиг заключався в тому, щоб повірити агітаторам і безглуздо померти. Мабуть, краще все-таки бути живим, ніж бути героєм посмертно.

Щось подібне було з майданом - студенти і молодь першими їхали в Київ, обирали нову владу. Тепер гірко каємся. Виходить, що молодь в Україні вічно обдурена.

Бій відбувся біля селища Крути (150км від Києва) 29 січня 1918 року. Армія Муравйова налічувала 4 тисячі, а сили УНР - 300 студентів та гімназистів і 200 гайдамаків. У різних неісторичних виданнях читаємо зараз і про лише 300 студентів і аж 6 тисяч війська Муравйова - роздувають факти, як Ющенко в своїх промовах кількість загиблих від голоду.

Ми ж посилаємося на домівку української Вікіпедії і вказані у ній достовірні джерела; які також стверджують що у перебігу військових дій бій вирішального значення не мав!

Тому й виходить, що керівництво УНР кинуло молодь під кулі переважаючої кількістю армії Муравйова, кинуло напризволяще, без належного забезпечення боєприпасами. А самі 300 студентів не були такими великими патріотами, як би це хотілося теперішній владі - більшість боялися виключення з навчальних закладів, а не більшовиків.

Оце перебільшення історичного і національного значення 5-годинного бою під Крутами (який тепер назвали "битвою", а невмілих юнаків "воїнами"), як і інші пафосні дійства, почалися за керування теперішнього проамериканського Президента. Саме з його подачі було відкрито Меморіал пам'яті героїв Крут.

Тільки ось американські сценаристи не враховують наш менталітет - замість таких пафосних дійств і підтримки нацизму для Президента було б кращим щось для народу зробити.
Переглядів: 5361

Коментарі (13)
 
Нема в історіи Украини видатних подіи і героив крім Хмельницького і Мазепи вот і шукаем кого прославляти, краще б подумали як не повторювати помилкі історіи яка кишить обманами і зрадами.Хоча вчинок гімназистів це героічнии вчинок хоч дуже трагічнии.Треба починати будувати історію від сьогодні.
Рейтинг: 1+ 0-
 
макс, 19:36 15 січня 2009 р.
 
да Мазепа продал Украину шведам 
а их поступок - умереть запросто так - разве героизм?
Рейтинг: 0+ -9-
 
Ирландец, 20:12 15 січня 2009 р.
 
За Хмельницького згоден - це дійсно реальний герой -він зрадників булавою вбивав. Навіть і самих близьких до нього. І те, що він з росіянами зійшовся, то це не зрада, і, навіть, не "трагічна помилка". Він зберіг державу, а не перейшов на бік іншої. 
Мазепа. Погодитись не можу. Зрадник. Це війна. Якщо зрадив, то ідеї і дії тут не причому. Якщо зрадив простий вояко, то зрозуміти можна. Хотів жити, не хотів воювати, а мусив, боявся. Якщо зрадив провідник - то на смерть. 
Крути. А хто нещасних дітей на смерть послав ? Їх було близько 500 чоловік. 250 крутівських утворили Помічний Курінь Студентів Січових Стрільців на чолі з сотником Омельченком - хлопці були студентами декількох університетів та військово-лікарської школи. Військової амуниції вони майже не мали і після закінчення перебування в куріні мали йти до Києва нести охоронну службу. Решта хлопців, що приєдналися (теж біля 250 чоловік), були студентами першої військової школи на Чернігівщині. Вони ще раніще почали свій бойовий шлях і потім, самовільно відступивши з- під Бахмача, приєдналися до крутівських. У Києві в той час знаходилися декілька тисяч, або десятків тисяч)озброєних або неозброєних вояків різних мастей. І сиділи ці вусаті дяді у хатах, шинках, пили собі горілку та й роздумували у чиє стойло ліпше свого коня поставити. Там, недалеко від Крут, був ще цілий вагон якогось "козацтва", які мали зброю, та він чомусь пішов по іншій колії, а коли хлопці протверезіли, то так, напевно, нічого не зрозуміли. Крути захищали чисті душею і думками діти, які були зраджені їх батьками. А тому трагедія Крут - це національний позор України !
Рейтинг: 0+ -1-
 
Ігор, 21:30 15 січня 2009 р.
 
Браво, Ігоре. 
Прочитав між рядків і "дописав" статтю. 
Напишіть нам свої контакти?
Рейтинг: 0+ 0-
 
Адміністратор, 21:36 15 січня 2009 р.
 
Автору - стаття вражає своєю необ'єктивністю та заангажованістю!
Рейтинг: 5+ 0-
 
did_panas, 10:57 20 січня 2009 р.
 
дід панас ану роскажи хоч одну уславлену дату в історіи Украіни.а не киевськои Русі? не наидеш!
Рейтинг: 0+ -8-
 
макс, 11:11 20 січня 2009 р.
 
Максу - судячи з повідомлення, виникають сумніви стосовно Вашого інтелектуального рівня для ведення дискусії. 
Щодо героїзму - Ваш героїщм полягає у китицях орденів на грудях, колонах лексусів, віллах, погруддях та оплесках, мій ж - у відвазі, самопожертві та хоробрості у щоденній праці та бою(якщо доведеться), без пошани та розголосу. В цьому різниця між нами: різні світогляди та пріоритети... 
Якщо абстрагуватись від Київської Русі та литовсько-руської доби, то пропоную Вам ознайомитись, серед безлічі інших, з блискучою перемогою українських військ у битві під Конотопом 1659 р. та з видатними громадсько-політичних діячів від П. Конашевич-Сагайдачного і до В. Чорновола. Більше Ви можете дізнатись, якщо хоча б інколи відкриєте підручник з історії України та трішки почитаєте (дуже сподіваюсь). Отож, є достатньо подій та осіб, які заслуговують вшанування.  
Вам ж, засліпленим та інфікованим комплексом меншовартості, варто припинити порожні балачки та обливати брудом власну державу й пам'ять про наших дідів-прадідів, а усвідомити героїчні вчинки для нас, нашої волі та держави!  
P.S. Прошу не персоніфікувати повідомлення, адже воно адресоване невизначеному колу осіб, сподіваюсь на аргументовані заперечення чи згоду, а також прояв ввічливості та поваги.
Рейтинг: 8+ 0-
 
did_panas, 12:24 20 січня 2009 р.
 
*** - вот силка на визначення інтилекту!
Рейтинг: 2+ 0-
 
макс, 15:07 20 січня 2009 р.
 
Хм... вражає? А те, що загибель 300 чоловік стало державним святом не вражає? 
 
Лише уявити: вмерло 300 студентів, і це вже подія. Ганьба! У нас вмирало одноразово тисячі людей. І вмирало дійсно у битвах (згадаймо ж ВВВ).  
 
Ніякі вони не герої. Як не може бути героєм наш президент, що назвав Героєм України Шухевича, котрий у 1941 отримав від фашистів залізний хрест як відзнаку своїх заслуг!
Рейтинг: 0+ -1-
 
Адміністратор, 20:19 20 січня 2009 р.
 
наша історія суцільна трагедія і поневолення!
Рейтинг: 0+ -5-
 
макс, 21:17 20 січня 2009 р.
 
історії відомі достовірні факти, коли для вирішення своїх проблем верхівка кидала у бій студентство.Це ж бо і Крути, і ...Майдан.Але ж відомо , що з того вийшло: одні загинули, інші мерзли ні за що.Відомо, як верталися з Майдану: з ящиками ковбаси і валянок.А де ж ті ідеали, за які боролися?..
Рейтинг: 0+ 0-
 
щебетуха, 13:59 22 січня 2009 р.
 
коменти супер!
Рейтинг: 0+ 0-
 
макс, 20:30 22 січня 2009 р.
 
Дід Панас втік з палати №6 !
Рейтинг: 3+ 0-
 
Ігор, 20:49 03 лютого 2009 р.
Додати коментар
Ім’я:
Коментар:

 
© 2008-2024 Дрогобич Інфо → (сайт працює 5895 днів)