Учора, 23 лютого, у Сколе приблизно 10 тисяч людей проводжали в останню дорогу Героя Майдану 31-річного Олега Ушневича, якого на вулиці Києва скосила куля снайпера.
(натисніть на фото для перегляду, всього 1 фото)
Чисельно прибули на похорон Олега мешканці Дрогобича – міста, де він народився. Парох церкви Пресвятої Трійці о. Тарас Гарасимчук оголосив звернення єпископа Самбірсько-Дрогобицької єпархії Ярослава Приріза до родини і друзів загиблого, в якому, зокрема, наголошується, що ці люди – справжні герої і мученики, які у своєму доленосному подвигу боротьби за свободу і справедливість на рідній землі виконали свою духовну місію.
"Він помер, що кожен з нас змінився, - зазначив о.Тарас, - і священики, і чиновники, і звичайні люди". Виступаючі говорили, що усі винні в тому, що Олег загинув, пригадали, як перед Президентськими виборами стояв у Сколе КАМАЗ і маса людей" брали гречку, мало не подушилися", наголошували, що подібне не повинно повторитися.
Сотня "Лева" пронесла тіло Олега вулицями Сколе під супровід скорботних пісень. Люди ридали, не приховуючи сліз. Сигналами останню шану Героя України віддавали потяги і автомобілі, які проїжджали трасою Київ-Чоп. Поховали полеглого за Правду на цвинтарі біля мами.
Нагадаємо, що Олег Ушневич родом з Дрогобича, жив у м. Сколе. З перших днів був на Майдані, відстоював гідність людини, некримінальне майбутнє України. "Не за Європу, не проти чи за когось конкретного, ми боремось за їх майбутнє", - за п'ять днів до смерті підписав Олег фотографію з дитиною на своїй сторінці у соцмережі.
Побратими, які оплакують Героя, згадують, якою доброю і щирою людиною він був, як підтримував товаришів на Майдані та втішав своїх рідних. Ось що розповів про Олега тернополянин Олексій Воронцов: "18 лютого я стояв з щитом у першому ряді, коли "мєнти" пробували прорватись зі сторони Хрещатика (від Європейської) і тут нам перед щитами вибухає газова граната, і щоб менше її вдихати, я опустив голову вниз. Перше, що я побачив, це те, що вже граната закотилась під мою ногу, я встигнув вигукнути "Відходьте!", і втратив свідомість від вибуху. Наступне, що пам'ятаю це те, як я лежу на землі і всі мої штани горять від коктейлю, який кинули "мєнти", а наді мною летять кулі. І саме в цей час з'явився Олег, який під кулями, без бронежилета витягнув мене і не дав згоріти чи бути добитим "Беркутом".
20 лютого куля наздогнала й Олега. Разом з іншими пораненими його принесли до медпункту в готелі "Україна", але врятувати його ніхто не зміг.
Перед від'їздом до столиці, Олег на своїй сторінці в соціальні мережі написав, що боротиметься "Не за Європу, не ПРоти чи за когось конкретного, МИ БОРЕМОСЬ ЗА ЇХ МАЙБУТНЄ".
Переглядів: 8810
|