Дрогобицькі аграрії потребують цільової допомоги

 Надрукувати
Інтерв’ю
Написав(ла) Юрій Федчак   
04.04.2014
Інтервю із Зеновієм КебзоюМи є очевидцями того, як тисячі гектарів сільгоспугідь позбавлені людської турботи, а ті аграрії, що працюють фактично на голому ентузіазмі, залишаються здебільшого без належної уваги з боку держави. Місцеві мас-медіа рідко розповідають про проблеми села, тому ми вирішили висвітлити стан сільського господарства регіону в комплексі на сторінках сайту "Дрогобич Інфо". Які проблеми нині переслідують сільського трударя на землі Івана Франка у цей доленосний час? На запитання кореспондента "Дрогобич Інфо" відповідає керівник управління агропромислового розвитку Дрогобицької районної державної адміністрації Зеновій Кебза.

(натисніть на фото для перегляду, всього 1 фото)

- Скільки аграрних товаровиробників налічується нині в районі і яку загальну площу угідь вони охоплюють?

- У районі налічується 41 сільськогосподарське підприємство різних організаційно-правових форм, які мають в обробітку 7547га ріллі.

- З огляду на малосніжну зиму нас цікавить, як перезимували озимі зернові на нивах Дрогобиччини? Чи є потреба пересіву озимини?

- Озимі зернові та технічні культури перезимували добре, потреби у підсіві та пересіві не було, станом на даний час проведено підживлення мінеральними добривами.

- А яка загальна площа озимих зернових в районі?

- Озимі зернові культури під урожай 2014 року аграрними господарствами та селянами на своїх ділянках посіяно в сукупності на площі 4882 га, з них 4135 га – озимої пшениці, жита – 517 га, ячменю – 230 га. Із загальної площі озимини сільськогосподарськими товаровиробниками району посіяно 1841 га зернових, з них 1626 га пшениці, 90 га - жита, 125 га - ячменю.
Озимий ріпак посіяно на площі 1273 га.

- Скільки планується посіяти ярих зернових? Чи задовольняє валовий збір зернових по показниках минулого року попит на зерно?

- Ярих зернових культур планується посіяти всіма категоріями господарств на площі 4262 га, в т.ч. 1416 га - сільськогосподарськими підприємствами, технічних культур – 2140 га. Очікується отримати у 2014 році 31260 тонн урожаю зернових культур. У зв’язку із природньокліматичними умовами, в яких розміщений Дрогобицький район, в основному виробляється фуражне зерно (недостатня сума активних температур не дозволяє зібрати зерно на харчові цілі для населення – Ю. Федчак). Загального обсягу зерна (35236 тонн), виробленого у 2013 році, виявилося недостатньо, тому лише для забезпечення потреб птахівничої галузі району було додатково закуплено 30764 тонн зерна.

- Скільки гектарів орних земель в районі пустує?

- У районі є 63, 9 тис. га сільськогосподарських угідь, в т.ч. 35, 6 тис. га - ріллі. У використанні знаходиться 28, 6 тис. га ріллі. Рівень використання ріллі у районі - 80, 3% (по області - 86%), тобто незадіяно в межах 7 000 га ріллі.

- Цього року – рання весна. Ступінь готовності сільськогосподарської техніки до весняно-польових робіт?

- Сільськогосподарська техніка була вчасно підготовлена до проведення комплексу весняно-польових робіт. Висів ранніх ярих зернових знаходиться у завершальній стадії.

- Які культури випали зі структури посівних площ району за останні 20 років? Чи є інтродуковані на Дрогобиччині культури?

- За останні 20 років з структури посівних площ випали такі культури: цукровий буряк, льон-довгунець, значно зменшились посіви овочів та картоплі. В даний час на території району вирощуються такі культури, які раніше не практикували, зокрема кукурудза на зерно та соняшник. У минулому році врожайність кукурудзи на землях району становила 100 ц/га.

- В якому стані садівництво (плодівництво) в районі? Чи існує ще овочівництво в аграрних підприємствах району?

- Починаючи з 2010 року в районі почала відновлюватись та розвиватись галузь садівництва. ФГ "Ролів Агро" заклало саду на площі 20 га та йде підготовка площі під закладання ще 20 га саду. ФГ "Агрокомплекс" (с.Рихтичі) заклало саду на площі 25га. ФГ "Ромалін" (с. Рихтичі) займається садівництвом (2, 1 га) та ягідництвом (24 га). Виробництвом овочів в районі займається ФГ "Галишин".

- Яка кількість ВРХ в районі і скільки корів маємо сьогодні? У якому стані свинарство і птахівництво?

- Станом на 1.01.2014 року кількість ВРХ в сільськогосподарських підприємствах нараховується 1180 голів (додатково 17 гол. до минулого року), в т.ч. корів – 680 голів (додатково 3 гол. до минулого року); свиней – 4261 гол. (ще 3732 гол. до минулого року – збільшення відбулося за рахунок відкриття Броницького відділення ТзОВ "Барком"). Зросла за рік відповідно попиту й кількість птиці – 154 тис. шт. (плюс 39, 1 тис. гол. до минулого року); вівці – 1762 гол. (плюс 401 гол. до минулого року). Займаються наші господарі села й вирощуванням кіз – 196 голів.

- З якими головними труднощами і проблемами доводиться стикатися сьогодні аграріям району?

- Аграріям району бракує обігових коштів, турбує зростання цін на матеріально-технічні ресурси, необхідні для проведення комплексу весняно-польових робіт.

- Назвіть основні кроки, які слід здійснити українському уряду для стимулювання сільгоспвиробництва? Що потрібно зробити для широкої популяризації сільського господарства і його повної реабілітації?

- Українському уряду для стимулювання сільськогосподарського виробництва, на мою думку, необхідно здійснити наступні кроки:
1. Спростити схему укладання договорів оренди;
2. Надання пільгових короткотермінових та довготермінових кредитів;
3. Сплата обов’язкових платежів та податків за місцем ведення господарської діяльності, а не по місцю реєстрації.

- Чи варто зняти мораторій на продаж сільськогосподарських угідь?

- Продаж сільгоспугідь є невід’ємним фактором ринку землі, але, підходячи до цього питання, слід приймати виважені рішення, і на перших порах доцільно, щоб угіддя скуповувала держава.

- Екологія краю свідчить про ряд проблем. Чи потрібен нам еколог і що потрібно для організації екослужби в районі?

- Питання екології покладено на управління агропромислового розвитку. У штатному розписі управління відсутня посада еколога і немає спеціаліста з екологічною освітою. Безперечно, еколог нам дуже потрібен, адже проблем в районі накопичилося дуже багато.

- У Дрогобичі припинила своє існування насіннєва лабораторія, а її професійний колектив залишився без роботи. Чому так сталося і чи доцільною є наявність такої лабораторії у Дрогобичі?

- Під час утворення сільськогосподарської інспекції насіннєва інспекція увійшла у її склад, і при реорганізації ряд спеціалістів було вивільнено. На даний час залишився один спеціаліст. Акредитована лабораторія знаходиться у Самбірському районі, тому аналізи насіння проводяться у даній лабораторії.

- Чи вплинуло закриття Дрогобицького плодоконсервного заводу на фінансовий стан району? Як це відобразилося на аграрних товаровиробниках?

- Дрогобицький плодоконсервний завод проводив свою діяльність на території м. Дрогобич, де був зареєстрований і всі обов’язкові податки і платежі надходили до бюджету міста, а не району. З іншої точки зору, товаровиробники району займались виробництвом овочевої та плодово-ягідної продукції у невеликих масштабах. Потреба у такому підприємстві виникне через декілька років, коли закладені в районі сади почнуть рясно плодоносити.

- На вашу думку, який статус на перспективу має утвердити в геополітичному масштабі Україна?

- Україна у своєму виборі має утвердити статус, передусім, аграрної держави, оскільки значні площі чорноземів знаходяться саме на теренах нашої держави, яка була і є житницею Європи.

- Дякую Вам за інтерв’ю та бажаю всім аграріям здоров’я, покращення умов праці і життя, уваги влади до потреб кожного селянина.

Незважаючи на обнадійливу нотку в кінці інтерв’ю, розмова з керівником районного управління агропрому не дала відповіді на всі запитання, які б хотілося почути. Зокрема, хочеться отримати інфографіку динаміки валового виробництва зерна в районі та висвітлити у порівняльній таблиці стан справ у галузі тваринництва за 20 років. Хочеться також висвітлити ряд інших важливих питань, але є надія, що відповіді на них ми отримаємо згодом.

У розмові з Зеновієм Кебзою почув і песимістичні прогнози: в Держбюджеті на 2014 рік не закладено жодної копійки на забезпечення програм розвитку галузі АПК, тобто село державою досі залишене на самовиживання. Зрозуміло, болючими ударами батога стає зростання цін на пальне, запасні частини, мінеральні добрива і пестициди, буквально грабіжницькі відсотки банківського кредитування. Такі фактори в остаточному результаті не сприятимуть, а продовжать придушення виробництва сільськогосподарської продукції в Україні, а тим більше – на землях гірської зони, бідних на гумус. Такі реалії у перспективі можуть позначитися на ціновій політиці, тобто на наших гаманцях.

З достовірних джерел стало відомо, що саме через різке зменшення фінансування галузі відбулася т.зв. "оптимізація" насіннєвих інспекцій в області, тобто Дрогобич позбувся насіннєвої лабораторії. Це – велика втрата для аграріїв району, адже зразки насіння доводиться возити у Самбір. Загалом на Львівщині на даний час залишилося 5 таких лабораторій.

Невтішна картина відкривається щодо екологічної служби. Екологи відсутні у райцентрах Львівщини, і хоча за представниками Департаменту екології та природніх ресурсів Львівської ОДА закріплені зобов’язання контролю стану екології в районах, вони неспроможні оперативно і ефективно впливати на вирішення різних проблем в кожному місті чи селі, якісно забезпечувати систему моніторингу. Тому посада еколога має стати на першому місці порядку денного як для керівників агломерації міст Дрогобиччини, так і області.

Актуальним є проблема зміни кліматичних умов у нашому краю: малосніжні зими та спекотне літо диктують певні умови як для наших аграріїв, так і власників присадибних земельних ділянок. Але це питання розглянемо в іншій публікації.

Земельне питання сьогодні потребує також негайного правового врегулювання задля подальшого недопущення різних спекуляцій та махінацій з відчуження земель.

Погоджуюся з тезою, що Україна надалі має утвердити статус аграрної держави. Доказом такої доцільності є факт, що в 70 країнах Азії і Африки загалом потерпають на голод 847 мільйонів людей. Україна, відома світові як найбільша житниця, має нагоду зайняти першість у десятці потужних експортерів зерна. За рік Україна споживає близько 25 мільйонів тонн зернових (в т.ч. насіннєвий фонд), а валовий збір може бути у 2-3 рази більшим. Іншими словами, попит на зерно у світі існує чималий, і на цьому ми могли б непогано заробляти. Тож багато що залежить як від роботи Кабінету міністрів України, так і нашого з вами вибору.

P.S. Вчора Зеновію Михайловичу виповнилося 50 років. За його плечима – багаторічний досвід роботи в аграрному секторі. Тому вітаємо ювіляра з Днем народження та бажаємо всього найкращого.

Переглядів: 5811

Коментарі (2)
 
*** 
 
Пишіть по темі і прочитайте ще раз "Правила користування сайтом". 
 
Повідомити адміна
Рейтинг: 0+ 0-
  
Олег, 09:22 04 квітня 2014 р.
 
Все що стосуеться Дрогобича, 5-10 немае на разі до Дрогобича ніякого відношення, а хочеться продавати або рекламувати консалтингові послуги розмістіть платну статтю або банер.
Повідомити адміна
Рейтинг: 2+ -2-
  
Федис М.Б, 09:27 04 квітня 2014 р.
Додати коментар
Ім’я:
Коментар:
 
© 2008-2024 Дрогобич Інфо → (сайт працює 6077 днів)