Богдан Матківський: "Герої – всі, герої – ціла Україна!"

Надрукувати
Новини
Написав(ла) Юрій Федчак, автор відео- та фотоматеріалів   
17.07.2014
Богдан МатківськийБоронити Україну від військової навали московського окупанта – свята честь кожного українця. Якщо сидіти вдома, обравши вичікувальну, а ще гірше – байдужу позицію, то ворог увійде у кожен дім і розпочне виконувати свою кровожерливу місію: вбивати, грабувати, виселяти до Сибіру, руйнувати родинне майно, ґвалтувати дівчат і жінок, називаючи всі ці злочини проти українського народу "миротворчою операцією". І сотні, тисячі патріотів України добровільно рушили на схід України з однією метою – ціною власного життя чи здоров’я рішуче зупинити загарбницьку навалу Московії. На них вдома чекають матері, брати і сестри, дружини з маленькими дітьми. З тривогою в серці ми слухаємо зведення про події на Донеччині та Луганщині – місцях бойових дій. Півтора тижня тому у затишній дрогобицькій кав’ярні відбулася розмова з одним таким відважним героєм часу, дрогобичанином Богданом Матківським.

(натисніть на фото для перегляду, всього 2 фото і 2 відео)

Фото 2.

У перші дні грудня 2013 року Богдан поїхав на столичний майдан, щоб разом з усіма виборювати національні права та свободи. У наступні місяці молодий чоловік пройшов пекло побоїв, убивств та інших жахіть, але це лише зміцнило його переконання. Початок терористичних акцій та окупація України Путінською Росією стали для нього викликом, тож, не вагаючись, разом зі своїми побратимами молодий дрогобичанин рушає на захист східних рубежів України. Удома на нього чекали маленькі діти з дружиною, але це його не зупинило, адже честь і Україна для нього – понад усе. Тому, не повертаючись додому, він сміливо рушає назустріч війні. Його бойовий шлях пролягав з Петрівців, де разом з друзями пройшов короткий вишкіл, а згодом – до Павлограда, де поруч з іншими воїнами утримував блокпост. Як розповів Богдан, досить високий бойовий дух наповняє серця наших захисників завдяки моральній підтримці родичів та друзів. Однак захист наших хлопців тоді був ніякий. Вся броня у бронежилетах – це лист дюралюмінію товщиною 1-1, 5 мм, який легко можна пробити багнетом. Та згодом їм дали нові, більш надійні бронежилети. У цьому їм допомогла громадськість, тобто місцеві мешканці, армія SOS, підтримку надали жертводавці Дрогобиччини, а також київська Самооборона, підприємці. 2 травня його дорога пролягла до Слов’янська Донецької області, де біля гори Карачун йшли запеклі бої. Там майже півтори місяця командував взводом у складі Першого резервного батальйону Національної гвардії України. І там наші дрогобичани спільно з іншими мужніми воїнами дали першу відсіч терористам на мості під Слов’янськом.

Зі словами вдячності розповів Богдан про жінку з Донецька, яка всіляко підтримувала наших захисників Вітчизни. Вона привозила багато амуніції, одягу, форм та ін. На їх прохання жінка також привезла український прапор з полотнищем 3х4 м. Проте більше жінку не побачили, бо потрапила в полон. З цим прапором наш Богдан зі своїм земляком полізли на телевежу висотою 220 м, що на горі Карачун. Ціль – одна: замінити стяг малої величини, встановлений 14 травня десантником окремої аеромобільної бригади Сергієм Шевчуком спільно з гвардійцем Національної гвардії Мирославом Гаєм, на прапор більших розмірів. Таким вчинком вони б підтримали моральний дух жителів українського Слов’янська: мовляв, кріпіться, мужайтеся, ми – поряд, скоро прийдемо вам на допомогу та звільнимо місто від російських терористів.

На телевежу два мужні дрогобичани підіймались без бронежилетів, інакше здійснити такий вчинок було неможливо. На верхівці телевежі по наших земляках почали стріляти російські снайпери. Як розповів Богдан, було чутно, як снайперська куля пролітає на віддалі декількох сантиметрів від голови, а згодом ворожі мінометні снаряди почали пролітати над їх головами.

Без підтримки з тилу, впевнений мій співрозмовник, перемогу на війні здобути неможливо. На запитання, що найбільше запам’яталося з тих речей, що розважило та підтримало моральний дух українських гвардійців, Богдан згадав про адресовані їм дитячі листи і малюнки, надіслані з усіх куточків Русі-України. Найбільше його вразив малюнок дворічної дівчинки з Житомира. На малюнку було зображено… відрізану голову окупанта і море крові. Наші захисники глибоко пройнялися дитячими листами, зрозумівши, що треба все робити для того, щоб чимскоріше подолати окупантів, щоб наші діти раділи сонцю і блакитному небу та більше ніколи не знали війни.

Від автора

Військова агресія неофашистського Кремля буде зупинена. Українська нація належно оцінить подвиги тих захисників України, що у ці дні стоять на передовій. Вони сьогодні жертвують собою в ім’я щасливого майбутнього вільної, суверенної і неподільної України. Історія рясніє фактами подвигів українців, які вели нещадну боротьбу з навалами монголо-татарських, гітлерівських, московських орд тощо. У світовій пам’яті – звитяжна і нерівна Фермопільська битва, в якій 300 спартанців героїчно загинули у нерівному бою з перською армією Ксеркса. Минає майже 2400 років, і в бою під Крутами гинуть майже 30 українських студентів, що захищали рідний край від 4-тисячної більшовицької навали. Цей бій під Крутами дотепер образно називають "Українськими Фермопілами". Як описують історики, учень 7-го класу Григорій Піпський зі Старосамбірщини тоді перед розстрілом перший почав співати "Ще не вмерла Україна", і решта студентів підтримали спів.

Шанобливо відгукуються про волелюбне українство, коли згадують часи козацтва. Його військовий хист бере початки багато тисячоліть тому. Про блискучу козацьку перемогу над московським військом у 1659 році замовчувалося в радянських підручниках. Тоді за гетьманства Івана Виговського було вщент розбите 100-тисячне московське військо. "З тої поразки міг утекти хіба той, хто мав крилаті коні", – прокоментував результат битви український літописець Самійло Величко.

Сьогодні Дрогобиччина оплакує перших загиблих синів українського народу, що полягли як герої. Так, вони – герої! Щодня проливається кров українських синів і дочок на сході країни через військову агресію одвічно ворожої нам Московії. Кожен вбитий – чийсь друг або близький родич. Не знаємо, скільки української крові сплине у річці горя, але ми обов’язково впораємося, ми зможемо перемогти і подолати московську орду. Ми ніколи не відступимо від загальнонаціонального вибору і не капітулюємо перед ворогами. Настає нова ера – ера свободи, і весь світ пам’ятатиме про велич славного українського народу, що з славою і честю гідно переміг своїх ворогів. Адже разом, пліч-о-пліч з такими вірними Україні героями, як Богдан Матківський та тисячами інших сміливих і мужніх синів України переможемо будь-якого окупанта, ворога, агресора. Сьогодні маємо велику честь жити поряд з ними та виявити свою волю, щоб взяти участь у цій боротьбі – на фронті чи в тилу. І обов’язком кожного з нас є вкласти свою частку у цій визвольній борні.





Переглядів: 8915

Коментарі (3)
 
Треба, щоб наші герої поверталися живими поскоріше і вимітали усю нездар з ратуш і теплих відділів, всіх , хто окопався у кабінетах. Ці вороги подвоїли, потроїли розміри хабарів, а нахабство перевершує сепаратистське. Народ озброює та годує армію, а тиловики від охорони здоров"я дрогобича нагло заявляють людям, та й усім бюджетникам , що зарплат не буде через військові дії. УСІ райони отримали і отримують всі виплати! Вороги серед нас, вони доведуть вчителів, медиків та культуру до бунту.
IP: 176.104.184.29 | Ukraine, Lviv
Рейтинг: 18+ -1-
 
прийдіть до тями!!!, 08:55 17 липня 2014 р.
 
Слава героям
IP: 176.118.52.174 | Ukraine, Lviv
Рейтинг: 10+ -2-
 
Борис, 10:09 17 липня 2014 р.
 
Коли прийдуть тіла наших славних воїнів і ми їх з почестями поховаємо, отоді хай стережуться і земле і казнокради, бо пощади їм вже не буде. Ні вишиті сорочки, ні депутатські мандати , ні суддівські чи прокурорські мантії, ні звання- ніщо вже їх не захистить від народного гніву. Бо у всі віки і часи , коли люди захищали свою країну і в той же час хтось крав-з ними розправлялися за законами військового часу. Отак має бути і в Дрогобичі. Ми все пам'ятаємо і нічого не забудемо!
IP: 95.132.162.252 | Ukraine, Nikolaev
Рейтинг: 23+ -1-
 
героям слава, 10:33 17 липня 2014 р.
Додати коментар
Ім’я:
E-mail:
Коментар:

 
© 2008-2018 Дрогобич Інфо → (сайт працює 3546 днів)