Великодній цвинтар |
Плітки | ||||||||||||||||
18.04.2009 | ||||||||||||||||
У багатьох населених пунктах на Великдень (переважно на другий чи третій день) на цвинтарях відбуваються церковні відправи. Особливо в селах - де такий похід на цвинтар є традицією. Але щоб могили і надгробки гарно виглядали, їх спочатку потрібно прибрати після зими. Або й просто відвідати тих, кого вже нема.
Ось і ідуть люди (переважно в останній тиждень перед Великоднем) до своїх померлих родичів та близьких. Цього року вкотре змінився цвинтар біля Старого Села. Збільшився. Люди мруть як мухи - та лише на кладовищі можна це усвідомити повністю. Нова частина зразу помітна яскравими квітами та вінками. Лише деякі пам’ятники там мають кам’яні надгробки - а так здебільшого тимчасові дерев’яні хрести. Піднімаючись на пагорб, потрапляєш на стару частину. Де багато могил вже заросли травою, зруйновані вітром, дощем і сонцем під впливом невблаганного часу. Тут хрестів мало. Більше простих плит - і на кожній з них імена, портрети, прощальні слова. Читаючи це все, розумієш, наскільки швидкоплинне життя. Багатьом людям слід бувати на цвинтарі частіше - не прибрати і піти, а посидіти, подумати. Всупереч думці багатьох, атмосфера на цвинтарі не гнітюча, а навпаки - піднесено-мовчазна. Місто завжди шумне, метушливе днем. А на цвинтарі тихо, вітерець, сонечко. Небіжчики собі під землею лежать. Мурахи лазять. Трава росте. Час завмирає.
На цвинтарі сонце світить
І вітерець віє. Небіжчик в землі лежить І про життя мріє... Так, тут час завмирає. Особливо в такий погожий день. Коли є кого згадати і пом’янути. Переглядів: 4602
Додати коментар
|
© 2008-2024 Дрогобич Інфо → (сайт працює 6046 днів)