Вирішення конфлікту у школі №17 - у руках Феміди

 Надрукувати
Новини
Написав(ла) Юрій Федчак, "Гомін Галичини"   
26.11.2015
17 школаШкільна освіта в Україні – одне з найболючіших питань, обумовлених рядом проблем, які на рівні держави практично не вирішуються. В цілому освітня галузь викликає багато нарікань як зі сторони вчителів, так і батьків та учнів. Характерно, що з кожним роком комплекс проблем ускладнюється і призводить до неприємних наслідків, які вирішити без змін у законодавстві неможливо. Як наслідок хвороби освітньої сфери в Україні може послужити приклад судового позову колишньої вчительки української мови школи № 17 Надії Паньків проти Дрогобицького міського відділу освіти щодо звільнення її з місця роботи.

(натисніть на фото для перегляду, всього 8 фото і 2 відео)

Фото 2, фото 3, фото 4, фото 5, фото 6, фото 7, фото 8.


Передумови конфліктів в українській школі

Перш, ніж ознайомити читача з суттю позову, для кращого розуміння ситуації у ЗОШ № 17 повинен навести чинники, які стали передумовою конфлікту і у майбутньому можуть викликати ще більше подібних позовів, і не тільки у Дрогобичі. Отже, першим таким фактором є демографічна ситуація в Україні, ускладнена останнім часом військовою агресією Московії проти України. Війна зумовила міграційні процеси – люди родинами виїхали в Московію та країни Європи. Тотальна руйнація промислових об'єктів (заводів, фабрик) і сільського господарства призвела до масового безробіття, а корумпованість влади, у свою чергу – до розшарування суспільства на багатих і незаможних, і навіть тих громадян України, які ледь животіють у злиднях. Це є найголовнішою причиною міграції молодих українців у пошуках кращого життя в інших країнах світу. Багато з них осіли за кордоном, набули громадянства і створили там сім'ї. Тому сьогодні маємо те, що маємо: молоді українці-заробітчани піднімають ВВП іноземних держав та захищатимуть їх кордони, але аж ніяк не України. Тож другим фактором є низький соціальний рівень життя населення, його незахищеність, низький рівень доходів на душу населення. Наведені два чинники у свою чергу стали наслідком зменшення народжуваності в Україні, а відтак – недостатньою наповненістю класів. Мало учнів у школі – появляється конкуренція усередині викладацького колективу, а деколи не так конкуренція, як чвари, суперечки за уроки (години): у кого більше годин – у того й вища зарплата. На цьому тлі у нашому Дрогобичі щороку Дрогобицький педагогічний університет випускає сотні молодих спеціалістів, які поповнюють армію безробітних педагогів. Де молодому випускникові вишу з дипломом в руках податися на роботу, якщо у кожній українській школі і ліцеї триває прихована боротьба між вчителями навіть за чверть ставки? Перед ним відкривається сумна перспектива: втікати за кордон у пошуках щастя або ж хапатися за те, що попадеться – скажімо, торгувати на ринку, влаштовуватися на державну роботу за хабарі чи будь-деінде. Відтак з часом кваліфікація вчителя втрачається. Третьою проблемою, яка жодним чином не вирішується в Україні – це низька заробітна плата вчителя і, відповідно, пенсія. У нас вчитель буквально загнаний у кабалу, а повага до Вчителя, як і до викладацької професії – нульова.

Наступною проблемою в сучасній освітянській сфері є величезна психологічна і ментальна прірва, віковий бар'єр, що утворилися між школярами старших класів і вчителями передпенсійного та пенсійного віку. Вміти здобути повагу і розуміння до вчителя в очах сучасного учня – нелегка, кропітка праця, і знайти такий шлях до серця учня вихованим у радянську добу вчителям нелегко. Відтак виникає віковий конфлікт, розв'язати який навіть за посередництвом батьків, як свідчить практика, здебільшого досить складно. Однак у цій ситуації вчитель-пенсіонер марно шукає інших альтернатив, якщо рівень його пенсійного забезпечення спонукає надалі працювати. Це – четвертий фактор. Можна зрозуміти й того пенсіонера, який живе самітником у своїй оселі, адже його забули рідні діти, не відвідують внуки і робота – це єдина втіха, яка заповнює його життя. І це – соціальна проблема, величезне упущення держави і суспільства.

П'ятим фактором є здоров'я вчителя. З одного боку, здавалося б, досвід на викладацькій ниві не тільки збільшує багаж знань, але й має допомогти вчителю уникати конфліктних ситуацій. Проте педагогічна праця нерідко перетворюється у нервовий жах, обумовлений нахабною поведінкою учнів через вседозволеність і брак батьківського виховання, згубним впливом на дітей мобільного зв'язку, неконтрольованих продуктів Інтернету і кіно, цигарок, алкоголю і наркотичних речовин та за інших обставин – дискомфортом у викладацькому колективі. Бути вчителем сьогодні – це щоденне, величезне психологічне навантаження для людини, яка виконує виснажливу інтелектуальну працю. При умові постійних стресових ситуацій праця вчителя з часом може викликати депресію, ускладнюватися змінами у мозку, іноді – необоротними. Автор цих рядків пам'ятає, як старенький викладач в університеті губився у предметі, який викладав – розлади пам'яті давалися взнаки: він постійно заглядав до підручника чи конспекту, або у підготовлені попередньо газетні вирізки, втрачав логічну побудову теми впродовж уроку… але ходив на роботу.

Звичайно, можна навести й інші проблеми, які викликають нарікання в освітній сфері України, але повернімося до суті конфлікту, який цього року вийшов за межі стін ЗОШ № 17.


Конфлікт "школа-вчитель". Що відбувається?

Вчительський колектив Дрогобицької школи № 17 звернувся до редакції інтернет-газети "Гомін Галичини" з проханням висвітлити хід подій, що відбуваються навколо конфлікту в освітньому закладі, тож до уваги читачів – ця публікація.

До начальника відділу освіти виконавчих органів Дрогобицької міської ради Петра Сушка 28 квітня цього року звернулася з поданням дирекція ЗОШ І-ІІІ ступенів № 17. У зверненні наведено, цитую, наступне: "…під час аналізу контрольних робіт виникло непорозуміння між учителем української мови і літератури Паньків Н.П. та дирекцією з приводу допущених вчителем помилок. У зв'язку з цим дирекція звернулася з поданням до відділу освіти здійснити повторну експертну оцінку перевірки директорських контрольних робіт, проведених і перевірених учителем української мови та літератури Надією Паньків. Згідно аналізу експертної комісії з 11 контрольних учнівських робіт підтверджено бал лише у двох учнів (оцінки, на думку комісії, безпідставно завищені, про що свідчить Аналіз типових помилок). Експертна перевірка підтвердила системні порушення "Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів з української мови за курс основної школи"… та "Методичних рекомендацій щодо вивчення української мови в загальноосвітніх навчальних закладах у 2014-2015 навчальному році"…, наказів МОНу від 3 червня 2008 року № 496 "Про затвердження Інструкції з ведення класного журналу учнів 5-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів" та ін."

У поданні дирекція школи наводить перелік допущених вчителькою порушень і просить Дрогобицький відділ освіти притягнути Надію Паньків до дисциплінарної відповідальності. Відтак наказом відділу освіти № 109 від 28 квітня 2015 року вчительці оголошено догану. Слід додати, що дирекція школи наголошувала саме на неналежному виконанні покладених на вчительку обов'язків.

Після адміністративного стягнення Надія Петрівна неодноразово зверталася в Департамент освіти і науки ЛОДА з проханням провести перевірку в школі Державної підсумкової атестації (ДПА), яка мала відбутися 2 червня цього року. В день екзамену до школи прибули представник Департаменту Любов Мельник і головний спеціаліст Дрогобицького міського відділу освіти Олег Войцехівський. У ході перевірки ДПА виявилося, що Надія Паньків знову допустила ряд подібних порушень, що були виявлені в результаті директорської контрольної роботи. Педагог цього разу порушила норми оцінювання контрольного диктанту. В семи атестаційних роботах, перевірених нею, виявлені суттєві помилки, що впливали на загальний бал за атестаційні роботи. Відтак Надія Паньків зобов'язана була виправляти вже виставлені в роботах бали на нижчі, про що вказано у Протоколі ДПА від 2 червня 2015 року.

Варто відзначити, що крім Надії Петрівни, таких же помилок допустилися під час проведення ДПА з української мови й інші вчителі української мови, що зазначено в Акті від 2 червня ц.р. За ці помилки вчителям оголошено догани, а щодо Паньків Н.П. надіслане подання про розірвання трудової угоди, позаяк впродовж останніх трьох місяців вчителька вдруге здійснила порушення трудової дисципліни. Це розцінюється як систематичний характер порушень. З усіма зауваженнями, отриманими під час ДПА, Надія Паньків погодилася, про що свідчить письмове пояснення вчительки. Отже, друге поспіль порушення стало причиною того, що 16 червня 2015 року наказом Дрогобицького міського відділу освіти у відповідності до п. 3 ч. І ст. 40 КЗпП за систематичне невиконання трудових обов'язків Надію Паньків звільнено з роботи.

Надія Петрівна своє звільнення розцінила незаконним і оскаржила його в суді. Свій захист вона аргументує, дослівно, так: "Відповідно до вимог п.3 ч. І ст. 40 КПзП України трудовий договір розривається у разі систематичного невиконання працівником трудового розпорядку обов'язків. Я ж до виконання своїх обов'язків завжди відносилась добросовісно і ніяких порушень не допускала. Щоправда наказом відповідача № 109 від 28 квітня 2015 року я була незаконно і не обґрунтовано притягнута до дисциплінарної відповідальності за ніби то допущені порушення Інструкції з ведення класного журналу учнів 5-11 (12) класів загальноосвітніх навчальних закладів. Необґрунтованість і незаконність накладення вказаного стягнення підтверджується тим, що мені ставиться у вину порушення абз.2 п.3.1. вказаної Інструкції, яка має декларативний характер.., а тому не може бути підставою для притягнення до відповідальності". Позивач наводить й інші аргументи, зокрема й те, що ознайомилася зі змістом Наказу про перше дисциплінарне стягнення тільки 17 червня 2015 року, тобто наступного дня після звільнення з роботи, а тому не мала можливості його оскаржити. Хоча 28 квітня 2015 року її було ознайомлено зі змістом Наказу про перше дисциплінарне стягнення, що засвідчує Акт від 28 квітня 2015 р. за підписом трьох педпрацівників школи. "Мені також нічого невідомо в чому полягала суть нібито мого другого факту невиконання трудових обов'язків і коли такий факт мав місце. При таких обставинах, я вважаю, що будь яких підстав у відповідача звільняти мене з роботи за нібито систематичне невиконання трудових обов'язків (п.3 ч.І ст. 40 КЗпП України) не було, саме звільнення є незаконним, а отже я підлягаю поновленню на роботі", - йдеться в заяві позивачки. Крім того, Надія Паньків вимагає відшкодування у розмірі 366 грн. 66 коп. за час вимушеного прогулу.

Відеозйомка в суді викликала здивування: сторону позивачки представляв лише адвокат, сама ж Надія Паньків ховалася у коридорі суду. Натомість свою позицію захищали керівник міського відділу освіти Петро Сушко, заступник директора школи Василь Степанчук, юрист і адвокат, а в залі спостерігали за усім близько 20 вчителів школи. Попри розгляд провадження в суді, вирішено взяти інтерв'ю на відеокамеру всіх сторін. На цю пропозицію охоче погодилися: начальник відділу освіти виконавчих органів Дрогобицької міської ради Петро Сушко, директор і колектив школи, учні. Відповісти на декілька запитань на відеокамеру Надія Паньків рішуче відмовилася, щоправда погодилася розмістити своє інтерв'ю у друкованому виданні. Проте у телефонній розмові повідомила, що вона має звання Старший вчитель, отримала номінацію Вчителя року в міському конкурсі, має величезний досвід роботи. Надія Петрівна повідомила також, що сьогодні у вчителя дуже малий розмір пенсії і тому домагається правди в суді, а наразі її утримує син-військовий. З етичних причин деякі висловлювання респондента не розголошуються.

Зовсім інакшою була реакція інших респондентів. Детально пояснив суть конфлікту Петро Сушко; свою думку і враження про колишню вчительку висловили вчителі та учні і, нарешті, їх позицію підтримав директор школи Ігор Кузан. З розмови та наданих редакції документів висновується, що вчителі не виношують певних негативних намірів до Надії Паньків, але не виправдовують її судового позову, її вчинків наклепницького характеру та викривлення інформації; наголошують на тому, що вчителька української мови останнім часом поводилася негідно, дискредитуючи репутацію школи, а рівень її знань з предмету "Українська мова і література" бажає бути кращим. Зі слів директора стало зрозумілим, що він всіляко намагався погасити конфлікт, йшов на поступки Надії Паньків, залагоджував. Однак будь-які намагання директора підтримувати комфортний клімат у середовищі школи зводилися нанівець вчинками Надії Паньків. Певний вплив на рішення про викладацьку долю Надії Паньків стали численні заяви вчителів і батьків про порушення нею елементарних понять етики.


Післямова

Звичайно, копирсатися у чварах чи конфліктах будь-якого колективу – неприємна участь. Але вивчати всі складові конфлікту, аналізувати і виносити рішення доводиться як представникам Феміди, так і стороні захисту. Можливо, у цій публікації комусь буде слушною позиція керівника міського відділу освіти, хтось пристане на сторону позивачки, а ще комусь визначальною буде позиція педколективу, директора і, нарешті – учнів. Врешті решт, кожен український вчитель, як і викладацький колектив у цій історії впізнає до болю знайомі моменти і зробить для себе висновок: як вчиняти далі у подібних ситуаціях, щоб такого не повторилося у школі, ліцеї, коледжі.

Журналістові слід дотримуватися об'єктивності та нейтральної позиції у висвітленні інформації. Однак у пошуках зерна правди я вирішив прислухатися до думки незаангажованого джерела інформації, вчительки однієї з дрогобицьких шкіл із запитанням: чим варто керуватися у першу чергу, якщо рішення – доволі складне? Вчителька порадила мені одне: дослухатися до волі учнів, вирішувати так, щоб добре було передусім саме їм. Адже школа створена саме для них, і будь-які питання варто вирішувати на їх користь.

Судовий прецедент, у який втягнені мимохіть вчителі, директор школи, керівник міського відділу освіти і, нарешті, учні школи, викликає в душі неприємний осад. Погодьтеся, що кожен вчитель – це передусім інтелігент, який своїм особистим прикладом покликаний навчати своїх вихованців культурі відносин, толерантності і поваги, чомусь розумному, світлому, пізнавальному і високоморальному. До вчителя завжди слід ставитися з повагою, бо він – Вчитель. В усіх вчинках ми завжди повинні задаватися питанням: що буде далі? Хіба прийме колектив Надію Паньків після всього цього у своє родинне коло і чи не почуватиметься вона повсякчас як "чужа серед своїх", якщо суд своїм рішенням поновить вчительку на робочому місці? Чи завоює вона повагу учнів та їх батьків? Чи керуватиметься суд не лише буквою Закону, але й моральними, етичними аспектами конфлікту? А може, буде прийняте якесь соломонове рішення? Та попри все хотілося б, щоб надалі у рідному Дрогобичі подібних судових прецедентів в освіті не було.







Переглядів: 14907

Коментарі (10)
 
Реакція на цю публікацію була швидкою. О 12:32 год. до мене зателефонувала Надія Паньків. Час розмови – 1 хв. 04 сек. Судячи з почутого зрозумів, що Надія Петрівна прочитала статтю і вирішила звинуватити мене у необ’єктивності та не тільки. Дякую, вчителько, що читаєте «Дрогобич Інфо», але в такий спосіб на висунуті звинувачення відповідаю: 
1. Не треба погрожувати мені «хлопцями», які можуть на мене вплинути будь-яким чином.  
2. Не раджу мене лякати, що відправите в АТО, навіть якщо перебрали на себе повноваження військового комісаріату. До Вашого відома, близько півтора року тому я добровільно звернувся у Дрогобицько-Бориславський об’єднаний районний військовий комісаріат з проханням забрати мене на війну, але, як бачите, не забрали. Значить, я тут більше потрібен.  
3. Не рекомендую Вам маніпулювати силами АТО, партійними структурами чи представниками влади, як і втягувати їх у свої судові справи, бо все в результаті повернеться проти Вас.  
4. Адвокат не може забороняти Вам давати чи не давати ЗМІ інтерв’ю, оскільки не уповноважений у цьому. Він може лише консультувати Вас і представляти Ваші інтереси. Втім, як бачите, Ваші прохання до місцевої преси опублікувати Вашу думку зіткнулися з небажанням взагалі піднімати у ЗМІ це скандальне питання, Вами ж і роздмухане.  
5. Повідомляю Вас, що в сучасну цифрову епоху телефонні розмови здатні без проблем записуватися і слугувати доказами. Рекомендую Вам керуватися мудрістю і поміркованістю, щоб вийти з цієї ситуації гідно, якщо Ви – Вчителька, до того ж такого шанованого віку. Врешті-решт, всі крапки над «і» розставить суд. І, нарешті, запам’ятайте правило: «Кожне сказане Вами слово може бути використаним проти Вас», а за погрози і наклепи до суду можуть бути скеровані інші позови, але цього разу – проти Вас.  
 
З повагою,  
Юрій Федчак
Повідомити адміна
Рейтинг: 58+ -15-
  
, 14:03 26 листопада 2015 р.
 
Кого я бачу? Вітання тобі Юра.
Повідомити адміна
Рейтинг: 17+ -15-
  
Макс, 19:22 26 листопада 2015 р.
 
Юра, який жах. :sigh
Повідомити адміна
Рейтинг: 15+ -4-
  
Бувалий, 14:41 27 листопада 2015 р.
 
Ну так. аби обісрати вчительку колись вона вчила мене і завжди правильно ставила оцінки. То просто кузанові який може руку підняти на школяра (2009 рік біля свого ж кабінету на 1 поверсі навесні за те що хлопець з другим дурачились правда жорстко але все ж таки удар був лодонею в лице що хлопець аж упав на землю потім ще й коньяк заносив директору а хлопець не 10 і не 11 клас був. Зараз він в АТО ) йому напевно файні бабки відвалили за місце та й хоче виперти пенсіонерку.  
Так що робіть висновки.
Повідомити адміна
Рейтинг: 24+ -28-
  
Іван, 18:49 28 листопада 2015 р.
 
Обісрати вчительку? Іване будьте добрі не пишіть тут всілякі небелиці, Ви взагалі в курсі, що за наклепи на людину у нашій країні існує кримінальна відповідальність, чи Ви вже звикли, що раз мажорам та іншим папікам все з рук сходить, то і простим громадянам можна й собі безнаказано розповідати казна що. Я особисто теж вчився у цій школі і мене вчив пан Кузан, так можливо він не ідеальна людина (а ви знайдіть таку взагалі зараз, думаю будете дуже довго шукати), але бити дітей він міг точно! Треба було Вам ще придумати, що після того удару хлопця взагалі у реанімацію забрали 
п. с. І до речі прізвище людини варто писати все таки з великої літери, а судячи з того так як Ви написали, у вас просто затаїлась якась прихована злоба особистого характеру на директора ЗОШ № 17. Тому ще раз кажу, не вводьте людей в оману і не вішайте всім лапші на вуха.  
п. с. с. А на рахунок Вашої пані вчительки "бідної пенсіонерки" складається враження, що Ви, як мінімум її родич, а може то взагалі Ви? А Надіє Петрівна? 8)
Повідомити адміна
Рейтинг: 18+ -19-
  
Руслан, 11:25 29 листопада 2015 р.
 
*бити дітей він НЕ міг точно 
перепрошую за опечатку.  
на сайті у коментарах варто ввести таку функцію, як редагування повідомлень, для зручності користувачів.
Повідомити адміна
Рейтинг: 11+ -15-
  
Руслан, 11:35 29 листопада 2015 р.
 
Руслан ти напевно син пана директора. так палко захищаєш його шукаєш в моєму тексті помилки бо знаєш що неправий і немаєш ніяких фактів щоб підтвердити свою правоту.  
По перше якщо в тебе проблеми з зором то пораджу сходити до окуліста.  
По друге я написав що він вдарив дитину а не дітей .  
По третє я знаю що я пишу і докази я можу представити але ти лишишся дурнем який пляше під дудку директора. Ти напевно "підлиза і любимчик" його раз ти його захищаєш незнаючи його. Повір я вчився в тій школі і мені краще знати що в ній було ніж тобі який зазомбований чи підкуплений.
Повідомити адміна
Рейтинг: 12+ -13-
  
Іван, 16:45 30 листопада 2015 р.
 
Також моя сестра вчилась у цій школі і бувало що вчителька вживала нецензурну лексику але тоді коли учні її доводили до нервозу хамили кричали і т. д. навіть при нас вона таке говорила. Тому шановні батьки виховуйте своїх дітей а не бидло малолітнє. Знаю бо в нас у класі такі були і я сам частково хамив. Моя сестра говорила що вони дирекція сама доставляла пимилки в тексті і щось дописувала бо Паньків особисто жалілася класові. Це не пусті слова бо докази є. А ті хто перечить мені знайте це підкуплені люди Дрогінфо. Повторюю ще раз для Руслана і йому подібним "особливо обдарованим" я не родина Паньків її учень бувший.  
А ті діти як фальшиво давали інтервю навіть будь-який психолог зауважить, напевно їм обіцяли золоті гори і високі досягнення у навчанні
Повідомити адміна
Рейтинг: 15+ -14-
  
Іван, 16:58 30 листопада 2015 р.
 
Слухай "друже" обзивати людину підлизою чи зазомбованим це як я бачу просто неосяжна вершина твоєї вихованості. Хоча. в принципі такого учня могла виховати пані Паньків, тож це й не дивно. І з чого ти взяв, що тобі краще знати як все було, чи є на даний момент? По твоєму у школі тільки один ти вчився і бачив як все було? )) Не сміши мене, бо з твоїх слів ми всі, хто там вчились, по твоєму, або сліпі, або ще казна що.  
На рахунок підлизи чи підкупленого, ти мене абсолютно не задів за живе, отож відповім тобі на це наступне: ти не те, що десь поряд, ти взагалі не в ту сторону загнув, адже я ні тим ні іншим не являюсь навіть близько. У 17-й школі вчився, дуже багатьох вчителів знаю давно і дуже добре особисто, тому повір я знаю, що пишу, та й не той вже вік, щоб мені писати про когось всяку маячню.  
п. с. на рахунок підкуплених дітей це ти взагалі загнув. По твоєму всі люди, у котрих думка відмінна від твоєї, або підкуплені, або недалекі.  
Дуже хотів би щоб оце твоє припущення прочитали батьки всіх цих дітей. Діалог з тобою вести надалі не буду, адже не бачу сенсу. У тебе дуже бурхлива фантазія, тобі б книжки на фентезійну тему писати, а не займатись всяким трололо на Дрогінфо.  
п. с. с. і ні я ніякий не родич Кузана, тож пишу тобі востаннє: не займайся нісенітницями 8)
Повідомити адміна
Рейтинг: 17+ -11-
  
Руслан, 19:57 30 листопада 2015 р.
 
Після ознайомлення з фотокопією заяви вчителів української мови та літератури я пережив шок. Особливо мене вразило останнє речення: "Дирекція школи не взмозі вирішити дане питання". Хтось із ВЧИТЕЛІВ-УКРАЇНІСТІВ ЗОШ №17 уміє писати крамотно УКРАЇНСЬКОЮ (у тому числі й позивачка)?
Повідомити адміна
Рейтинг: 8+ -3-
  
, 23:01 02 грудня 2015 р.
Додати коментар
Ім’я:
Коментар:
 
© 2008-2024 Дрогобич Інфо → (сайт працює 6044 дні)