 На ринку перевезень Дрогобиччини багато нелогічного. Через конфлікти перевізники досі ще не змогли визначити спільну мету й реалізувати її. Тому вони втрачають дуже багато - на міжміських перевезеннях на маршрутах Дрогобич-Стрий і Дрогобич-Самбір господарюють стрийські та самбірські перевізники, а всі перевезення до Львова здійснює ТОВ "Львівське АТП-14631". Якщо хтось переведе ці втрати в грошовий еквівалент, то вийде не просто велика – дуже велика сума грошей, які щезають із Дрогобиччини.
Але втрати самої Дрогобиччини від цього ще більші. Нашими дорогами їздять чужі машини, нищать їх, а податки платять в інших містах. І виходить, що про інтереси громад краю вони не дбають. Ситуація може погіршитися, тому що в сучасний наш бізнес ще перебуває на стадії дикої природи, коли сильніший поїдає слабшого. Те ж Львівське АТП тільки й чекає, щоби дрогобицькі перевізники перегризлися. Це дасть йому шанс захопити ті маршрути, на яких вони досі працюють. Але навіть у дикій природі слабші знаходять способи боротьби із сильнішими. Часто можна спостерігати, як п'ять-десять маленьких ластівок, об'єднавшись, спільно атакують величезного яструба, й той утікає, широко розмахуючи крилами, щоб його не дістали.
У 2014 році наші перевізники, здавалося, почали мудріти, немов ті ж ластівки. В цьому їм сприяла й сама ситуація. З'явився шанс перебрати функції організатора перевезень від облдержадміністрації до райдержадміністрації. З трудом, але цим шансом скористалися й успішно провели конкурс, у якому перемогло Бориславське МПП "Транспортник", оскільки інші наші перевізники на об'єкті №3 з ним не конкурували, а Львівське АТП не допустили до конкурсу. Керівнику "Транспортника" Володимиру Кузбиту було від чого радіти. Тепер у його "кишеню" було покладено ще сім маршрутів Дрогобицького району. Знову пощастило так, як у 2012 році, коли йому дістався найкращий дрогобицький маршрут №2. Збоку виглядало що цей маршрут команда тодішнього мера Олексія Радзієвського піднесла панові Кузбиту на голубенькому блюдечку із золотим ограненням - з працівників міськвиконкому була створена комісія, яка на підставі скарг на своє ж комунальне підприємство склала акти, що стали підставою для розірвання з ним договору. Це в той час, коли комунальне підприємство вже роки дотується із міського бюджету, а пасажирські перевезення, якими воно займалося, вважали куркою, що несе золоті яйця. Дивно, та від цієї "курки" чомусь відмовилися. Чому - можна тільки здогадуватися. Відомо, що ні Олексій Радзієвський, ні його перший заступник Олександр Коростельов, ні інші члени команди альтруїзмом не відзначалися.
Та як би там не було, але тепер панові Кузбиту належало знайти спільну мову з тими, хто йому допоміг, та з тими, хто не заважав. Однак, як твердить керівник ТзОВ "Сігма" Михайло Пастушак, керівнику "Транспортника" здалося, що це винятково його заслуга. Тому, коли після ухвали суду за позовом ТОВ "Львівське АТП-14631" наприкінці 2015 року був призначений повторний конкурс, у ньому вже брала участь і "Сігма", яка підійшла до конкурсу з усією прискіпливістю, закупила нові транспортні засоби, щоб підсилити
потенціал підприємства і вивести його на конкурентний рівень.. Натомість Володимир Кузбит, мабуть, через самовпевненість злегковажив і…програв.
А самовпевненості панові Кузбиту не позичати. Він – не просто ветеран на ринку пасажирських перевезень, а й типовий представник буремних дев'яностих. Розпочинав разом із сумнозвісним Миколою Чаповським, партнерство із яким, однак, досить швидко переросло в суперництво. Та в цьому суперництві в Кузбита була перевага. Маючи досить високу посаду в НГВУ "Бориславнафтогаз", він знався з представниками обласного керівництва й умів знаходити з ними спільну мову, орієнтувався в політичних перипетіях і знав на які політсили робити ставки, щоби не потрапити в немилість. Натомість Чаповський, щоби конкурувати зі своїм колишнім партнером, вимушений був піти на безпрецедентний крок – створення справжнього АТП зі своєю базою, своїми автобусами і водіями, які працюють на фірмі офіційно. Для цього він ризикнув узяти в лізинг нові автобуси, й фірма "Карсан" пішла в похід за лаврами. Та навіть цього забракло, щоби перемогти "Транспортник".
Кузбит, переконавши власників автотранспорту переписати автомобілі на підприємство, знаходив інші аргументи, які для Львова виявилися сильнішими, й у результаті про "Карсан" залишилася хіба згадка, а пан Чаповський, не розплатившись за лізинг, зник… Та у 2015 році самовпевненість його таки підвела.
Чи пан Кузбит подумав, що буде легко й усі йому будуть допомагати, а Львівське АТП знову не допустять до участі в конкурсі – не знаємо. Та при розгляді конкурсних пропозицій виявилося, що в них є порушення умов конкурсу – частина транспортних засобів не відповідає заявленій пасажиромісткості. Тож конкурсний комітет, щоб не йти на порушення закону, вимушений був відсторонити МПП "Транспортник" від участі в конкурсі. Із дванадцяти членів конкурсного комітету тільки два були проти цього рішення. В результаті переможцем конкурсу на об'єкті № 3 стало ТзОВ "Сігма", на другому місці - Львівське АТП. МПП "Транспортник" мало можливість протягом 30-днів оскаржити це рішення в тому числі й у суді. Та позаяк воно цього не зробило, то голова РДА підписав розпорядження про визнання результатів конкурсу дійсними. Тепер організатор перевезень зобов'язаний був протягом 30-днів підписати з переможцем конкурсу договори на перевезення, і він це вчасно зробив. Але, коли договори вже були підписані, надійшла ухвала суду про судове провадження за позовом МПП "Транспортника" щодо розпорядження голови РДА. На думку юристів, оскарження розпорядження голови РДА в суді, коли договори підписані, за юридичною термінологією, є "нікчемним".
Але, незважаючи на нікчемність такої процедури, припустимо, що суд прийме ухвалу про визнання результатів конкурсу недійсними. Тоді буде оголошено ще один конкурс, і найпотужніший із його учасників - ТОВ "Львівське АТП-14631 – тепер уже кине всі сили на те, щоби перемогти. Позаяк можливості конкурентів – ТзОВ "Сігма" та МПП "Транспортник" - йому достеменно відомі, то Львівське АТП спокійно може виграти за рахунок більшої кількості працівників. Така потужна фірма може піти на нульову рентабельність і навіть на збитки заради того, щоби здолати конкурентів, і матиме всі шанси досягти свого. Пізніше вона знайде можливість компенсувати збитки за рахунок пасажирів.
Тож, через конфліктну ситуацію Дрогобиччина може опинитися в кризі пасажирських перевезень, результатом якої стане відтік величезної кількості живих грошей до Львова. Та з кризи можна вийти і з користю. Ми недарма розповідали про те, що кілька ластівок разом здатні відігнати навіть найбільшого із яструбів. Тому криза лише вказує на необхідність об'єднання перевізників. Це може бути холдинг, під дахом якого діятимуть фірми перевізників Дрогобича, Борислава, Стебника та району. А можуть бути й кілька об'єднаних комунальних дорожньо-транспортних підприємств, в обов'язки яких входитиме не тільки перевезення, а й обслуговування доріг. Такі підприємства не можуть халатно ставитися до доріг, позаяк їхні машини ними їздитимуть. Зрештою, в організації комунальних підприємств є вигода й для перевізників, які б увійшли в них зі своїм транспортом і позбулися таким чином зайвого головного болю. Скажемо більше – об'єднання фірм перевізників Дрогобиччини дало б можливість стати учасником не тільки внутріобласних, а й міжобласних і міжнародних перевезень, гроші від яких осідали б у казні району та міст Дрогобиччини. Питання тільки в тому, що хтось мав би ініціювати цей процес. Думаємо, для початку варто було б організувати круглий стіл за участю керівників міст Дрогобиччини та району, а також усіх фірм перевізників, до прикладу, в Дрогобицькій ратуші. Опісля логічно було провести кілька спільних нарад, щоби узгодити механізми об'єднання, і діяти, не розгойдуючись. Чому так важливо діяти оперативно? Тому, що саме цього
року будуть відбуватися конкурси, оголошені Львівською ОДА, для визначення переможців на маршрутах, які пролягають Дрогобиччиною. Необхідно з допомогою наших представницьких органів. депутатів всіх рівнів підняти питання, щодо коректності при проведенні цих конкурсів, зокрема, врахуванні паритетності перевезень на міжрайонних маршрутах, допустивши до роботи в конкурсних комітетах представників тих територіальних громад, територіями яких пролягають маршрути. Також цього року і в Дрогобичі має відбутися конкурс на визначення переможців внутріміських перевезень, і якщо до оголошення конкурсу не буде проведено радикальних дій, перемогти може приватна фірма. А це на роки ускладнить процес входження на ринок комунального підприємства. Між тим, саме Дрогобич має багаторічний досвід пасажирських перевезень комунальним підприємством, тож місто Котермака може та мало б стати лідером у реформуванні цілої галузі пасажирських перевезень Дрогобиччини. З Богом!
Переглядів: 4041
|
