 21.02.2017р. відбулось чергове засідання Дрогобицького міськрайонного суду, щодо незаконного звільнення працівників ПАТ "ДЗАК" за статтею ліквідація підприємства та скасування відповідного наказу за позовом первинної профспілкової організації ПАТ "ДЗАК". Сталось те у що не вірилось, але очікувалось – суддя Герасимків прийняла рішення не задовольняти цей позов. Аргументація відмови щонайменше дивна, але про це пізніше а зараз трішки передісторїї.
Дрогобицький завод автомобільних кранів розпочав свою роботу у 1965 році і на даний час являється єдиним підприємством в Україні, яке здатне виготовляти гідравлічні автокрани, крім того на ньому виготовлялись сміттєвози, крани-маніпулятори, гідроциліндри, запасні частини, різні види металоконструкцій. З 2011р. підприємство почало лихоманити і почались затримки з заробітної плати, які з кожним місяцем лише збільшувались. На даний час невиплата заробітної плати сягає початку 2013р. На початку 2014р. керівництвом заводу був виданий наказ про тимчасову зупинку підприємства терміном на 3 місяці, проте до сьогодні ПАТ "ДЗАК" так і не запрацював.
17 червня 2015 року ухвалою Господарського суду Львівської області було порушено провадження у справі №914/1542/15 про банкрутство ПАТ "ДЗАК", введено процедуру розпорядження майном боржника і призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Кмиту Р.І.
09 серпня 2016 року постановою Господарського суду Львівської області по справі №914/1542/15 ПАТ "Дрогобицький завод автомобільних кранів" визнано банкрутом і відкрито ліквідаційну процедуру.
19 вересня 2016 року постановою Львівського господарського апеляційного суду скасовано ухвалу Господарського суду Львівської області від 17 червня 2015 року, якою було порушено провадження про банкрутство ПАТ "ДЗАК" та припинено провадження у справі про банкрутство.
28 жовтня 2016 року ухвалою Вищого господарського суду України прийнято до провадження касаційні скарги ліквідатора ПАТ "ДЗАК" та ПАТ "ВТБ Банк" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 19.09.2016 року у справі №914/1542/15 та призначено розгляд касаційних скарг на 09 листопада 2016 року.
09 листопада 2016 року постановою Вищого господарського суду України касаційні скарги ліквідатора ПАТ "ДЗАК" Кмити Р.І. та ПАТ "ВТБ Банк" залишено без задоволення, постанову Львівського апеляційного господарського суду від 19.09. 2016 року у справі № 914/1542/15 залишено без змін та поновлено виконання постанови Львівського апеляційного господарського суду від 19.09.2016 року у справі №914/1542/15.
Незважаючи на те, що Львівським апеляційним господарським судом припинено провадження у справі про банкрутство ПАТ "ДЗАК", 03 листопада 2016р. Генеральним директором ПАТ "ДЗАК" Букрєєвим І.І. видано наказ №23 "Про вивільнення працівників у зв'язку з ліквідацією підприємства", яким з 07.11.2016р. було звільнено усіх працівників за п.1 ст.40 КЗпП України у зв'язку з ліквідацією підприємства.
Виходить так, що наказ про звільнення працівників підписаний вже після припинення Львівським апеляційним господарським судом провадження у справі про банкрутство ПАТ "ДЗАК". Отже, підстава звільнення, а саме ліквідація підприємства на час підписання наказу була неіснуючою. Крім того такий наказ може видати лише ліквідатор підприємства, а не його генеральний директор. Проте керівництво ПАТ "ДЗАК" проігнорувало рішення судів та законодавство України, надсилаючи працівникам повідомлення з вимогою забрати трудову книжку, в якій було здійснено запис про звільнення.
А тепер детальніше про ситуацію, яка мала місце у Дрогобицькому міськрайонному суді. Отже за словами судді, причиною для відмови у задоволенні позову стало те, що на думку суду профспілкова організація не враховує інтереси тих працівників, кому цей наказ подобається або проти нього не мають заперечень і вважають його законним. Тому пані Герасимків затребувала список всіх членів профспілки та працівників, які не є її членами, але бажають щоб профспілка відстоювала їх інтереси в суді. Хоча відповідно до закону України "Про профспілки" вони мають право відстоювати інтереси як своїх членів, так і всього трудового колективу, а це не передбачає надання відповідних списків. Також судом було проігноровано інформацію про те, що списки членів первинної профспілкової організації ПАТ "ДЗАК" існують і знаходяться у сейфі в приміщенні профспілкової організації, яке знаходиться на території ПАТ "ДЗАК" . Проте доступ до даних документів не можливий, так як за вказівкою керівництва підприємства особи, які здійснюють охорону ПАТ "ДЗАК" не допускають ні членів профспілки, ні її працівників до даного приміщення.
Логіка суду всіх присутніх лише насмішила, адже суддя Герасимків вважає, що можуть бути такі працівники, які не заперечують щодо наказу пана Букрєєва. З її слів, скасувавши наказ, суд може підставити таких працівників, яких автоматично поновлять на роботі, а пізніше можуть викликати на роботу і звільнити по статті у зв'язку з неявкою на робоче місце. Працівники, яким не виплачують заробітну плату з 2013р. і загальна сума заборгованості становить близько 26млн. гривень. Працівники за яких не сплачені внески ЄЗСВ, у зв'язку з чим вони мають проблеми з оформленням пенсій, так як період несплати Пенсійний фонд не враховує до страхового стажу. Працівники яким не раз багато обіцяло керівництво ПАТ "ДЗАК" і ніколи не виконувало обіцяне, за логікою суду просто сяяли від щастя отримавши звістку про звільнення у зв'язку з ліквідацією підприємства, якого не ліквідовують. Гіпотетичні працівники не мають нічого проти такого наказу незважаючи на те, що вони не отримали відповідних виплат при звільненні, а такі виплати з урахуванням всієї заборгованості становлять 50-100тис.грн. кожному звільненому працівнику.
Також суд проігнорував той факт, що наказ про звільнення працівників у зв'язку з ліквідацією підприємства повинен видавати не генеральний директор заводу, як відбулось, а лише ліквідатор підприємства. При прийнятті свого рішення суд чомусь забув про те, що скасування наказу про звільнення не тягне за собою автоматичне поновлення на роботі звільнених працівників. Автоматично поновити на роботі всіх працівників неможливо у зв'язку з тим, що трудові книжки були видані працівникам на руки. Скасування наказу лише надає право прийти на підприємство і поновитись на роботі тим хто цього забажає і тим хто не згідний зі звільненням. А ті гіпотетичні працівники, які згідні з наказом про звільнення просто не поновлюють свої трудові відносини з ПАТ "ДЗАК", таким чином їх не можуть викликати на роботу і звільнити по статті у зв'язку з неявкою на робоче місце.
Важко зрозуміти мотиви і логіку суду щодо прийняття свого рішення. Можливо небажання брати відповідальність за нього, а можливо існують якісь інші причини. Факт залишається фактом – в Дрогобичі черговий раз "кинули" трудовий колектив ПАТ "ДЗАК". І зробили це дуже символічно, а саме у дні розстрілів Небесної Сотні на Майдані.
Виходить так, що в м.Дрогобич стосунки між владою міста і державними органами складаються як в України і Європи. Україна – це звичайні люди, в даному випадку трудовий колектив ПАТ "ДЗАК", а Європа – це місцева влада і представники державних органів на місці. Всі прекрасно знають, що відбувається, всі хвилюються, всі співчувають, але…
Представники місцевої влади жодного разу не зустрілись з колективом ПАТ "ДЗАК", жодного разу не відвідали засідання суду, попри запрошення працівників. Проте мер міста мав зустріч з акціонерами заводу, на якій йому накидали макаронів на вуха про відновлення роботи підприємства. Цю зустріч мер міста, напевно, вважає великим здобутком, адже розтрубів про неї у всіх місцевих ЗМІ. Проте він не звернув уваги на те, що менше ніж через тиждень після неї усіх працівників було звільнено. Ні мер, ні міська рада жодного разу не звертались до Кабміну чи Президента з проблемою ПАТ "ДЗАК". Напевно, міській владі не потрібно повернути ті несплачені податки, які мали б надійти до місцевого бюджету і вони вважають їх зайвими для міста Дрогобич. Виходить так, що для місцевої влади ближчі жителі Львова, яким вони з радістю допомогли при вивозі сміття.
Пенсійний фонд у Дрогобичі співчуває усім працівникам, але не зараховує період несплати ЄЗСВ у страховий стаж. Незважаючи на те, що відповідальність за їх сплату несе роботодавець, а не працівник. Пенсійному фонду легше поспівчувати, ніж намагатись повернути ці гроші. Адже ці кошти заборговані не працівникам, а саме Пенсійному фонду.
Місцева прокуратура знає про велику заборгованість з заробітної плати і податків, знає про тривалі терміни, знає і … співчуває. Також палко співчуває виконавча служба, яка не може виконати рішення судів, щодо заборгованої заробітної плати з 2014р.
Вітаємо! Браво! Так тримати і незабаром терпець людей черговий раз увірветься.
Переглядів: 5386
|
