Дрогобицькі "герої" зробили "подвиг"

це не руфери, а ***

Молодці чуваки.

Два ***. Гарний приклад молоді.

Пацани! Ви супер хороші пацани, але ви ризикуєте своім життям! Подумайте про маму і тата! Вам здоровя і не займайтеся херньою.

What a ***! Для чого тих *** показувати?

Переглянула відео і що! Пригадалось прислів*я " Сила є - розуму не треба! ". Більше того, словниковий запас цих малоліток - 300 слів. Коли людина не може висловитися, то вживає слова-вставки. Тупаки! Примітив конкретний! І брехуни! Є чим вихвалятися?

Я теж можу залізти на дах, але для чого? На дах треба лізти коли він тече. А взагалі думаю переростуть. Якщо не розіб'ються.

Думаю що батькам би було дуже встидно коли почули б своіх "героів. " Деградовані діти.

Брак розуму, Свою неосвiченiсть замiняють матюками. Хай батьки дивляться - яких дебiлiв виростили.

Батьки дивіться за своїми дітьми, якщо не хочете ходити за ними по лікарнях у кращому випадку. (Гіршому морг)

імбіцили і дебіли

Куди адмін дивиться, та не блокує відео про *** в армію їх там мозги скоро на місце поставлять.

хворі на голову . Батька у них нема. дницяТому що задниця у дитинстві не тер-піла!

Два ***

Дати їм медаль за то

Чи переглянули це відео / гарної якості / , батьки ? Один невірний крок чи рух і від героїв залишиться купка . Але вже буде пізно! Хто впізнав хлопців, повідомте , будь ласка, їх батьків! Бо більше тисячі ролік переглянуло, а запобігти біді не спішить ніхто.

От попри всі хренові коменти я ставлю чуваку лайк а знаєте чому . він живе насолоджуєтся життям подорожує , він тягне від нього максимум бо ми незнаємо коли беде наш останній день чи машина зібє чи заріжуть такщо і ми ризикуєм так як і він . і я йому заздрю бо він баче красиві місця з висоти

Явні ознаки недорозвиненості, виплекані школою та ЗМІ. Таких цілий день показують по телевізору і кажуть що це комедійні програми. Дивно що вони не вбрали вишиванки.

Олег, Ви дійсно вважаєте, що оцей "нібито руфер" лазить по дахах , щоб оглядати красиві місця з висоти?  
 
Ваш допис швидше нагадує вислів *І тут Остапа понесло! * 
 
Краще той цілий руфер взяв би фарбу і помалював дах сусідам. Хоч якась з нього користь була б. А так звичайне перекотиполе.

Господь дав життя цим уродам , а воно шукае смерті це в кращому випадку, а гірше якщо впаде і лишиться калікою в такі молоді роки через своі тупі недорозвинені мозги.

От сволочі! У цьому будинку (Площа Ринок, 21) і так дах протікає, бо шифер потріскав, і бляха поржавіла уже, а ті недороблені по ньому бігають. Куди дивляться правоохоронні органи? Будемо ініціювати звернення в поліцю.

А відео долучіть як доказ. За штрафи з батьків матюкливих тінейджерів полагодите дах. Бо від Кучми не діждетеся.

Звичайно не кожний зможе так високо лазити. Пригадую по роботі треба було залізти на металевий стовп з прожекторами метрів до 10-ти мабуть і то, коли заліз- ноги трусилися. А тут- 190 м. !  
Тим не менше тяга до висоти залишилася. Маю, мабуть не здійснену, мрію побувати на висоті- 605 м ( це скала Прекестулен в Норвегії). На неї щороку виходять більше 100 тис. туристів, щоб побачити незрівняний пейзаж і полоскотати собі нерви, додавши адреналінчику. Шкода, що Норвегія-тяжка країна як до нашого гаманця, а то б обовязково би зїздив туди.  
А Тобі Сашко Пантера бажаю успіхів ! Відмовляти від лазання не стану, адже ти сам вирішиш як тобі прожити своє життя на цій землі. В якійсь мірі тобі можна позаздрити, що ти зміг глянути на місто Львів з такої висоти, не кожному це дано. Але й забувати про батьків, рідних і друзів- мабуть також не варто. Уяви собі, що будучи на висоті майже 190 м. раптово припливла чорна хмарка, покрапав дощик, піднявся вітер. А тобі треба спускатися. Всі сходинки уже намокли, слизькі, а тут ще блискавки почали бабахати. Ти ж сам сказав, що все там тримається на чесному слові. Вежа ж старенька, більше 60 років має. Ну що веселу картину я тобі обмалював ? Мабуть правильне б було рішення краще перечекати негоду на якомусь з безпечних ярусів (площадках).  
Окей ще трохи ускладнимо твій героїчний підйом. Дощ затягнувся на декілька днів (осінь), а ти сидиш один на площадці на висоті скажімо 180 м. Як виявилося, тоненького захисного плаща від дощу- ти не взяв з собою, та й в кишеню хоча б пару сухариків-теж не поклав. Ось і прийдеться тобі пару днів "бити байдики" на цій висоті. Вночі- температура на ній- мабуть не більше +7-12 градусів, зате з вітерцем, під дощиком- Лєпота ! Добре, що ти десь-то догадався взяти з собою мобілку, але вона на жаль могла швидко розрядитися. І ти не зміг би сповістити про таку ситуацію знайомим. Рідні б стурбувалися що тебе нема, почали дзвонити твоїм друзям, а один з них мабуть би їм відповів: " та не переживайте, він "байдики б`є" на висоті 180 м. ". Ну тут би звичайно все і закрутилося. Міліція, МНС,  
підключили воєнних, які почали обдумувати як зняти потерпілого героя з такої висоти ? Гелікоптер на жаль в таку погоду не любить проводити такі рятувальні операції. Вирішать ще день почекати, поки поправиться погода.  
Ось і прийшлося б тобі 3-тю ніч ночувати наверху. А ти ж не забув, що навіть сухариків у тебе в кишенях не було і водичка в маленькій пляшечці теж уже давно закінчилась. Ось і прийдеться тобі злизувати краплі води з прокладених рядом радіо кабелів і металевих конструкцій. Лєпота ! на 4-ий день, Слава Богу, виглянуло сонечко, до обіду просохли мокрі сходинки. Наш герой, мокрий, замерзлий, голодний і знесилений лежав, скрутившись в рогалик на металевій підлозі на висоті 180 м. над Високим замком історичного міста Лева ! В голові у нього серед непевного сну промайнули образи коханої дівчини Наталії, яку він теж не попередив про своє сходження на вежу.  
Неочікувано застрикотав у небі рятувальний гелікоптер, який зробив обліт навколо Львівської вежі і переконався, що наш герой не має вже сил самому спуститися на землю. Було прийнято рішення підключити до порятунку Львівських альпіністів. Двоє з них швидко добралися до знесиленого хлопця. Над вежою знову завис рятувальний воєнний вертоліт. Мабуть всі жителі міста вийшли на двір, щоб побачити рятувальну операцію молодого "героя". Зупинилися навіть машини і трамвай № 6 ! Всі помітили, що з гелікоптера опустилася на вежу рятувальна люлька, в яку альпіністи закріпили нашого Сашка. Нарешті від вежі вона відокремилася і всі жителі радісно заплескали в долоні,  
Наш Сашко під бурні овації пролітав над поліграфічним інститутом, площею Ринок і впевнено повертався на рідну землю ! І лише його батьки і рідні дивилися в небо з заплаканими, не виспаними, але щасливими очима.  
 
Ну от, почав з коментаря, а закінчив цілим сценарієм до фільму, або якогось оповідання. Думаю цей сюжет дав тобі зрозуміти ціну деяких наших, не завжди обдуманих, вчинків ? Спробую зацікавити когось з кінематографічних кіл на створення подібного фільму. І хто його знає, можливо тебе запросять тоді офіційно, зіграти роль безшабашного героя і вдруге (вже з дозволом) піднятися на Львівську телевежу.

Вам би пане володимире вірші писати , думаю би получилось чи може рученьки терпнуть і злипаються віченьки і вас уже на більше не хватило , та ви талантііііще ! рахуйте нобель у вас в кишені

Чи не пан Володимир пише промови меру Кучмі? Фантастика в обох випадках.

Ні Наталочка! Меру промови я не пишу, а ось цей довгий комент, що вище - дійсно написав я, чого і не стидаюся. І не ховаюся за різними не зрозумілими іменами. Як там у Вас в палаці? Не холодно? А то дощі геть замучили ?

Шановний пане Володимир. Ви не знаєте мене, а я Вас. Ми не знайомі. Це правда.  
 
Що таке палац? Питання філософське. Для одних 1000 квадратів - не палац. А для інших 100 кв. - це вже палац. Мій "палац" невеликий і в ньому поки що мені не холодно. Дякую за турботу. Дощі потрібні землі.