Частина IV
Міський голова Тарас Кучма якось відзначив, що надзвичайно важливо почути від мешканців пропозиції та конструктивну критику. Незадовго до його так званого звітування в ЗМІ прес-служба міськвиконкому повідомила, дослівно: «Готовий не лише прозвітувати перед дрогобичанами та дати вичерпні відповіді на всі запитання,
, а й вислухати конструктивну критику та зауваження, які будуть враховані в 2018 році».
Звітування міського голови перед територіальною громадою – це дуже відповідальна подія, адже наглядно висвітлює та демонструє ефективність роботи усіх гілок місцевої влади в інтересах громади, коли громада може порівняти що обіцяно, і що зроблено.
Кожний міський голова приходить на посаду з задекларованими передвиборчими обіцянками та з власним баченням, ідеями та планами щодо розвитку свого міста. Є два важливих фактори, які створюють відповідний імідж місту та бачення пересічним громадянином результати роботи влади. Це те, в яких умовах люди проживають, в яких умовах пересуваються і як влада дбає щоб створити відповідні умови. Немає потреби описувати в яких умовах дрогобичани проживають чи пересуваються і тому з впевненістю можна сказати, на жаль, Кучма зі своєю командою звітування перетворили на піар. В черговий раз відбулося інформаційне забезпечення, а не публічне звітування. Враховуючи викладене, на мою думку проведення звіту необхідно було розділити на три етапи.
Перший етап – підготовка до звітування, на якому виконуються відповідні заходи: створюється робоча група, до складу якої повинні входити представники громадськості, підготовка необхідних матеріалів для звіту, встановлюється час, місце проведення звіту і т.д. Другий етап – проведення звітування. Третій етап – розгляд на сесії міської ради конструктивну критику та зауваження і пропозиції тощо. Неповноцінні перший та другий етапи звітування призвели до упущення третього етапу звітування. Кучма знехтував першим принципом місцевого самоврядування, котрим, відповідно до закону, є народовладдя. Ось чому я взялася заповнити прогалини звітування, щоб міська влада все ж таки виконала третій етап звітування.
Отже, хочу ще раз донести до громади, що сьогодні відбувається в ратуші. Тарас Кучма, як повідомлялося раніше, за допомогою вибудованої вертикалі влади намагається в місті сповідувати низькопробний вождізм замість самоврядування. Звичайно, ритуально в цьому йому далеко до Радзієвського. Проте, йому вдалося безконтрольно розпоряджатися фінансовими та матеріальними ресурсами територіальної громади міста щоб потішити свої завишені амбіції та отримувати як прямий так і побічний зиск.
Історія знає багато фактів, коли недалекі люди прагнули бути вождями, що дозволяло їм вести паразитичний спосіб життя. Але ж це завжди оберталося трагедіями. Кучма повинен знати, що в нашій конституції і тому прописана демократія та самоврядування, а не вождізм. Невже він думає далі прикриватися сумнозвісними «бабушками Чорновецького», це мова про тих, котрі прийшли на звіт міського голови не аналізувати його роботу, а заглядати в очі свого маленького, в їх розумінні «вождя» та дякувати йому за таке нераціональне та безгосподарне управління містом.
Громада має невід`ємне право заслуховувати публічні звіти органів і посадових осіб про їх діяльність та давати їм оцінку. Законодавчі норми зобов’язують представників місцевої влади бути підзвітними і підконтрольними територіальній громаді. Діяльність місцевої ради не повинна створювати перешкод для здійснення управління містом громадянами шляхом використання таких інструментів як громадські слухання, місцева ініціатива, збори громадян, референдум, електронна петиція. Однак наявні і новообрані депутати і міський голова швидше за все забули подбати про це. У вступній частині публічного звіту за 2017 рік міський голова тарас Кучма відзначив:
«Завдяки значному пожвавленню активності громади до управління містом, нам вдалося зробити чимало. Це свідчить про те, що довіра до влади відновлюється. Переконаний, що відкритість, прозорість, доступність, які ми задекларували на початку каденції – це запорука взаємин громади з владою і навпаки». Так, я повністю згідна з Кучмою, що прозорість вимагає взаємодію з громадою. Думаю, що Кучмі відомо, що серед основних принципів, на яких здійснюється місцеве самоврядування в Україні є гласність, відкритість, прозорість, публічність та відповідальність перед територіальною громадою, їх органів та посадових осіб. Ще варто міському голові нагадати, що згідно зі статтею 9 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» члени територіальної громади мають право ініціювати розгляд у раді (в порядку місцевої ініціативи) будь-якого питання, віднесеного до відання місцевого самоврядування. Місцеві ініціативи – це одна з форм безпосередньої участі громадян у місцевому самоврядуванні. Ніхто не буде заперечувати, що прозорість вимагає взаємодію з громадою, це є взаємозв’язаний процес, який веде до довіри до влади. Отже, враховуючи вищенаведене, не повинно викликати у Кучми ніяких сумніві, що необхідною умовою реалізації відкритості та прозорості міської влади є її нормативно-правове забезпечення. Однак, мені складно оцінити відношення міського голови Кучми до понять прозорість, відкритість та доступність, коли я, проаналізувавши нормативно-правове забезпечення міської ради щодо реалізації вищенаведених принципів місцевого самоврядування, а саме, норми статуту територіальної громади міста Дрогобича та Положення про громадські слухання, виявила порушення та обмеження, які позбавили громаду міста повноцінно брати участь в громадських слуханнях, ініціативах та в управлінні містом. Із-за норм статута територіальної громади та Положення про громадські слухання, вважаю, що процедура громадських слухань та громадської ініціативи є складною, недієспосібною, утруднює реалізацію права на громадські слухання та громадські ініціативи. Практично міською радою узурповано право скликання громадських слухань та забрано у громади право на ініціативу, обмежено право територіальної громади, дані ст. 13, 9 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», тому статут міста і дане Положення потребують кардинальних змін, нової редакції, з метою усунення зазначених недоліків. В статуті територіальної громади міста, текст якого не змінювався від моменту впровадження, є ряд положень, які просто неможливо виконати, наприклад, зібрати громадою загальні збори, громадські слухання чи здійснити ініціювання розгляду проблемного питання в міській раді. На практиці процедура щодо громадської ініціативи мала б бути доступною для вирішення проблеми жителів одного будинку, вулиці чи кварталу. Для цього необхідно знизити мінімальну кількість підписів (не менше 40 чол. В залежності від актуальності та локальності проблеми), надати право ініціювати слухання організаціям, ОСББ, мешканцям провулків, вулиць, мікрорайону щодо локальних їх проблем). До статуту територіальної громади треба внести зміни, які мали б наблизити місцеву владу до дрогобичан, врегулювати процес звітування міського голови перед громадою – порядок проведення загальних зборів громади за місцем проживання, громадських слухань.
В доповнення вищенаведеному, міському голові слід знати, що ефективна влада – це контрольована влада, впевненість громади в завтрашньому дні.
Далі буде….
Переглядів: 25859
|