Залишення в небезпеці - злочин, або місто байдужих |
Останні новини Дрогобича | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Написав(ла) Oleh Dorka Сторінка facebook | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
08.10.2018 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Поверталися сьогодні з Тарас Іванишин та Марія Кульчицька зі святкування 25 річниці БФ "Карітас".На вулиці Пилипа Орлика, біля стихійного сміттєзвалища, ми побачили чоловіка, який просто лежав у купі сміття. Спершу ми подумали, що чоловік трохи випив зайвого, перебрав, але вирішили зупинитися, перевірити чи все з ним гаразд. Не одні ми зупинилися - ще пара на мікроавтобусі (Наталя Сембратович) та мужчина на легковику. Вийшли, перенесли чоловіка якомога далі від смітника. Провели огляд. Чоловік тверезий, на ноги підвестися не може, важко дихає, на розмову не реагує, не говорить. Згодом почалася рвота. Медиком бути не потрібно, щоб запідозрити інсульт. Телефонуємо на 112, розповідаємо про симптоми і просимо якнайшвидше надіслати автомобіль екстреної медицини. І чекаємо…. Чекаємо на “швидку” близько 30 хвилин !!!!! Приїздить стара прогнила “Газель”. Медична команда складається з водія і лікаря. Кажемо, що схоже на інсульт, а лікар лише незадоволено махнув рукою, мовляв “що ви знаєте?!”, не промовивши нічого. Перед тим міцно потряс чоловіка за праву щоку, а згодом, як потім дізналися, вже в машині, зробив два укола. Вусатий чоловік, схожий на лікаря, приніс ноші і ми взялися грузити бідолаху до цієї страшної “Газелі”. Сама погрузка людини це окрема історія…. Не буду вдаватися в деталі, але весь процес евакуації хворого це повна катастрофа і найсумніше - страшенно повільна. А якщо справді інсульт, то кожна хвилина важлива, на ціну людського життя! Тут 10 хвилин це страшенні муки для хворого і ризик померти! У цій історії до цього моменту мене найбільше вразила швидкість роботи медичної команди. Їм було байдуже. Здається їм було легше якби приїхали вже на труп. Загалом від моменту нашої зупинки, оцінки ситуації, виклику швидкої, її довгого очікування та перенесення хворого в авто, пройшло 40 - 50 хвилин. Це дуже багато! А скільки він там пролежав?! Невідомо. Але рухаємося далі. Одразу, як ми виявили цього чоловіка, в його куртці знайшли військовий білет та номер телефон його родича - зятя. Ми йому подзвонили і він буквально за 10 хвилин був на місці. “Швидка” в той час їхала… Ми попросили його віддзвонити і розповісти, що саме сталося з тестем і як у нього справи. Щойно він дзвонив і розповів, що у пана Івана, а так звати цього нещасного дрогобичанина, крововилив і невідомо скільки днів він проживе і чи, зрештою, виживе.... Висновки: За ці години, а ймовірно пан Іван пролежав там не 5 хвилин і не 10-ть, повз нього проїхала численна кількість людей, і ніхто не зупинився. Всім - байдуже… Ну, подумаєш лежить, хрін з ним. П'яний. Полежить, поспить і піде…. А в людини інсульт і їй треба було терміново надати допомогу, але байдужість в цьому місті вкотре отримала перемогу. Люди, байдужість - вбиває! Моліть Бога щоб ви не були на місці цього пана Івана, у якого просто стався напад, і може в нього не має такого гарного одягу, як у вас, та й не ваше це діло, до потребуючого підійти, але життя у цієї людини - одне!!! А навіть якщо п'яний, то що?! На вулиці вже не літо… Людина може просто замерзнути, а безліч людей просто йтиме поряд. Нещодавно писав про байдужість людей (журналістів, активістів, громадських діячів і т.д.) щодо корупції у нашому місті, які її толерують через замовчування, тотальним “не моя справа”, “для чого говорити про погане”, тим самим стають її співучасниками… Тут те саме. Через байдужість гинуть люди. Сподіваюся у пана Івана все буде окей і він виживе... *** Нам пощастило, бо в документах пана Івана знайшли контакти рідних - на картці записаний номер телефону, тому ми змогли повідомити його близьким про нещасний випадок, який трапився. Рекомендація: носіть при собі якісь документи, і номер телефону на листочку тих, до кого можна подзвонити, бо невідомо як з вами будуть проводитися, якщо ви й сам потрапите в таку ситуацію. Може теж дверима “швидкої” по ногах лупнуть, поб'ють по щоці, а потім кинуть десь помирати, подумавши, що ви "алкаш", а сотні байдужих людей проходитимуть повз вас. Оновленно 5.10. 2018 року. Пан Іван помер п'ятого жовтня, вранці. Переглядів: 4804
Додати коментар
|
© 2008-2024 Дрогобич Інфо → (сайт працює 6044 дні)