Туристичний бренд та як розвивати малий і середній бізнес - Міжнародний туристичний форум «Дністер: 1362 км прибутків» головні акценти

Надрукувати
Останні новини Дрогобича
Написав(ла) djerela.com.ua   
05.08.2019

На 2 дні курортний Трускавець перетворився на майданчик для комунікацій і нетворкінгу для бізнес середовища та фахівців у сфері туризму. В Трускавці пройшов Міжнародний туристичний форум «Дністер: 1362 км прибутків», покликаний консолідувати представників малого та середнього бізнесу, що будують свою справу у сфері медичного, оздоровчого, рекреаційного та спортивного туризму навколо однієї з найбільших річок України – Дністра. Масштабну подію організував Центр інформаційної підтримки бізнесу у м. Львові, що оснований та діє за підтримки ЄБРР в рамках програми ЄС «EU4Business».

 Починаючи з 2010 р ЄБРР надає потужну підтримку малому та середньому бізнесу (МСБ) в Україні, допомагає залучати консультантів та бізнес-експертів для розвитку їхньої справи та збільшенню виробничих потужностей, тощо. ЄБРР уже надав грантову підтримку близько 1000 представникам малого та середнього бізнесу України. Окремим важливим напрямком співпраці з МСБ стало створення Центрів інформаційної підтримки бізнесу, які сьогодні успішно функціонують у 15 регіонах нашої держави та покликані інформувати бізнес про існуючі для нього можливості.
 
Кожен Центр інформаційної підтримки бізнесу (ЦІПБ) організовує на рік до 10 різноманітних івентів – це форуми, навчальні програми та тренінги для МСБ середовища. Окрім цього ЦІПБ є потужною платформою для нетворкінгу, яка надає можливості спілкування підприємців, пошуку партнерів, отримання інформації про нові можливості, що існують на ринку для розвитку МСБ.
 
Що ж зібрало на форум у Трускавці фахівців у сфері туризму та представників ЄБРР? Як зауважив у вступному слові Володимир Воробей, керівник львівського Центру інформаційної підтримки бізнесу  – це гостра необхідність розвивати єдиний бренд оздоровчо - лікувального - спортивно –рекреаційного туризму Львівщини. За словами Воробея, коли турист їде на відпочинок у Львівщину він узагальнює та каже, що їде у Карпати. Наразі за оцінками спеціалістів в Україні на 1 в”їздного туриста припадає 1,8 виїзного.
 
- Нам слід брати на озброєння практику Європи – там попитом користуються Wellness увікенди – це відпочинок із СПА та оздоровленням і активним дозвіллям. Окрім цього добре, коли доповненням до СПА йдуть не лише активні розваги але і культурні екскурсії. Люди хочуть приїхавши на пару днів (наприклад, на вихідні) отримати повний пакет послуг: відпочинок для душі та тіла, тобто все в комплексі та гарні краєвиди і СПА, і розваги. Європа такий підхід практикує давно – ми лиш вчимося. Оскільки більшість наших відпочинкових закладів, а це переважно приватні садиби, що на Львівщині, пропонують просто еко-туризм, без супутнього чи активного відпочинку, тут є над чим працювати, - акцентує Воробей.
 
За наведеними статичними даними туризм вздовж річки Дністер розвивається - однак має чимало проблем.
 
- Дослідники проаналізували, що вздовж Дністра (а ми знаходимося у верхній його частині) виявлено 117 приватних бізнесів, це ті, що зареєстровані легально. Із них 87 – це житло (приватні садиби), яке можна забронювати. Половина цього бізнесу зареєстрована у Хмельницькій області. Із мінусів – зазвичай вся ця туристична активність розвивається власними силами та власними заощадженнями, без залучення іноземних інвестицій чи грантів. Окрім цього практика показує, що між бізнесом та органами місцевої влади часто виникають непорозуміння. Бюрократія, як один із проявів, що негативно позначається на підприємницькій діяльності регіону, дається в знаки і плинність кадрів та погана якість доріг, - резюмував Воробей.

Тему позиціонування під однією парасолею Львівщини трьох потужних курортів Трускавця, Східниці та Моршина розвинула у своїй доповіді і Наталя Табака, керівниця управління розвитку туризму і курортів Львівської ОДА. За словами чиновниці просуваючи спільний туристичний бренд курортів Львівщини його легше продати та зацікавити ним більшу кількість відпочиваючих, тобто від цього виграють усі.
 
- Нечесна конкуренція - це шлях в нікуди. Трускавцю, Моршину, та Східниці не слід конкурувати, варто доповнювати один одного,тоді відпочивальників побільшає, – наголосила Наталя Табака.
 
Успішні приклади попиту на медичний туризм та СПА у Європі під час форуму наводили закордонні гості Чилла Мезоші, генеральна секретарка Європейської асоціації SPA (ESPA) та Констянтин Мунтяну, президент, д-р біології Румунської бальнеологічної асоціації. За твердженнями Чилли Мезоші – туризм в Європі одна з процвітаючих галузей. Однак європейці віддають перевагу саме поєднанню медичного туризму та СПА, полюбляють екологічно чисті та багаті на ресурси краєвиди, доповненням до яких є розвинена інфраструктура таких курортів, наявність спортивних комплексів та культурних чи історичних місцин.
 
- Наша Асоціація СПА включає 21 країну і понад 2 тис. СПА, де працевлаштовано більше 75 тис. працівників. Трускавець має свою родзинку – мінеральні води. Тут теж є СПА, однак переважають дрібні готелі і садиби, тож є над чим працювати і розвиватися є куди, - додала європейська гостя.
 
Натомість приклад  вдалого поєднання бізнесу та відпочинку на Львівщині продемонстрував Микола Кміть, голова ради директорів Агрохолдинг «Мукко». За словами Кмітя, коли задумав спорудити неподалік Моршина готельно-ресторанно-спортивний комплекс йому порадили насамперед оточити його цікавинками: спортивними розвагами для дітей та дорослих та сирним господарством із розведенням ягнят, як це влаштовано у Франції.
 
- Моє сирне господарство із фермою успішно функціонує вже який рік поспіль, натомість готель тільки плануємо цьогоріч запустити в експлуатацію. Великим плюсом біля нового готелю якраз і стане сирна фабрика з дегустаційними залами, фермою та спортивним майданчиком для дітей, - розповідає Микола Кміть.

Позитивних прикладів розвитку успішного бізнесу прозвучало на Форумі чимало, серед них і реабілітаційна клініка Володимира Козявкіна. Як зазначив один із учасників форуму, який завітав на нього із сусіднього Дрогобича, Ігор Чава – керівник Туристично-інформаційного центру міста Котермака – такі форуми вкрай важливі та потрібні. Оскільки вони допомагають акумулювати нові знання та застосовувати їх на практиці.
 
- Сьогодні нам на прикладі Дністра чітко пояснили, що треба дбати про розвиток інфраструктури довкола річки. Бізнес, який там існує має бути легальним – тоді його легше рекламувати. Також із важливого – увесь туристичний регіон легше умовно кажучи продати туристу, ніж одну певну його локацію, бо відпочивальники нині хочуть комплексу послуг – оздоровлення, активного та культурного відпочинку, - резюмує Ігор Чава.
 
Наталя Зелена 

Переглядів: 770

Коментарі (5)
 
Можу влаштувати туристичний тур Дрогобичем. У програму входить: біг з перешкодами по тротуарах, екскурсія на розвалені заводи, усі бажаючі зможуть придбати напої на точках зі спиртом, Ви зможете зробити селфі на площі Ринок , котра незабаром буде внесена у книгу рекордів гіннеса, як площа на якій найдовше робили ремонт, а вечером на Вас чекає екстрімшоу - спілкування з малолітньою, п'яною гопотою біля магазину 24h.
Рейтинг: 20+ -1-
 
Павло, 22:34 05 серпня 2019 р.
 
А професійних любителів екстриму, яких не задовільнить рівень п'ятачка біля магазину 24, гостинно запрошує Борислав. Тут можна відвідати хардові квести на Коваліва і В. Великого.
Рейтинг: 9+ -1-
 
Щорс, 12:40 06 серпня 2019 р.
 
А чому не було народного депутата Івана Піляка?
Рейтинг: 3+ 0-
 
Олег, 01:56 07 серпня 2019 р.
 
Туристичний бізнес в ДРО прибрали Чава і Юркевич з Дьорками. Всі автобуси з туристами з санаторіїв Трускавця проходять через них. Чорна готівка кладеться їм у кишені , частина діловим з Трускавця та кришувальнику Кондзьолці.  
От чому ТІЦ де Чава збитковий і дотується з місцевого бюджету, тобто з наших кишень.
Рейтинг: 7+ -1-
 
Дрогобицька Правда, 01:35 08 серпня 2019 р.
 
Ну, це вже занадто! Нехай "туристяться" кудись-тудись: на 77-му "сороківку", вперед, перші- пішли!
Рейтинг: 1+ -1-
 
!, 14:54 13 серпня 2019 р.
Додати коментар
Ім’я:
Коментар:

 
© 2008-2019 Дрогобич Інфо → (сайт працює 4231 день)