Товстосуми, як і варто було сподіватися, переїхали із залишками власного потенційно промислового надлишку, аби тепер, коли вже опірилися й "пошуршали", "приймати на роботу з випробувальним (! ) терміном (тиждень, три тижні, а то й- місяць) носити паперові ящики з майонезом, чи цукерками по магазині, наприклад, або гальопити шваброю, зі, заново-щоденно, тим самим, в кінці дня, псевдо-мажорним "Та ні, та "у нас будуть вікові обмеження", та "ви не зможете, бо у нас молоді довго не витримують (то платіть, а не жируйте на всіх підряд), та "може, ще з"явиться якась вакансія" (також- на один день, аби- за "большую спасібу"? ), та у нас треба працювати по 16 годин (по сім копійок за годину-? ! ). Коли у працезахисних структурах придумають тривожну кнопку на виході з дверей отих всіх аферистів, щоб розстрільні команди миттєво реагували, як на повідомлення про мародерів-рабовласників, минаючи псевдоохиренні підрозділи якихось цілих куп самозванців з аусвайсами, на звороті яких написано "у нас каждий вахтер вважає себе прикордонником"? !