Якщо ви будете отак-от варіята грати одні над одними- то не треба буде чекати, поки прийдуть з фронту хлопці. Якщо зареєстровані, серед котрих- мільйони біженців, не отримають оті мізерні "міжнародні" (а, реально, чи- попередньо накрадені, бо щось аж дуже багато "благодійних" повиникало)- то всіх, хто має повноваження вирішувати ці питання, зметуть з тронів самі внутрішні переселенці. Причому, і ті, у котрих нічого немає, і ті, у кого є все, але вони, до пори, мовчать, бо вичікують. І втікати буде нікуди, бо Європа вже й так активно забороняє українцям й українкам бавитися у гуманітарних. А заробітчанство, як "національна традиція" західноукраїнських теренників, тим паче має миттєву традицію випотрошуватися з гаманців. В Україні, звиклі до рабсько-найманої праці рабів- за копійки, джипасто-маєткові порхавці й порхавки ніякого, бодай більш-менш достойного, заробітку не дадуть. Ви собі уявляєте, яка може виникнути "спецоперація" всередині самої країни? Навіть не уявляйте, бо не доживете. І, скоріш за все, жоден закордон, де добре рахують- скільки, реально, вони виплатили мільярдів чужерідцям, ніяких банкротств України не визнає. Це не Греція у складі довколаокеанівських утворень: і ми їх маслинами не закидаєм, і вони нас- борщем не нат. не нагодують. Міркування- приблизні, але- на грані фолу. Кожен має право мати право, бодай- висловитися! Державі ж найправильніше було б націоналізувати все- і строго пильнувати всі надходження до казни. Час буржуїнів вже й так не випорхне з умів. Зрештою, тих "буржуїнів"- півтори плями на великій долоні. Якби державою по-справжньому керували ті, кому вона, таки, потрібна, то щодня по троє "любих друзів" всіх любих друзів висіли б попри канави, а так- лише оплакування розбитого піяніна у національному масштабі. То що: вже геть навіть грати нема чим, бо піяніно "наказало довго жити"? !