Якось так стало гірко на душі: от, вмирає щодня багато людей, різних- і за віком, і за статтю, і за розміром панчох й капронів, туго набитих накраденими в Народу мільйонами, і зрідка-зрідка, направду мало не святих, і пропитих пияків, і відвертих відморозків. Але наші зацофані не перестають мямляти "Небо забирає найкращих". Примітивні на мізки, а у небі- також корупція? Скільки ті "найкращі" наробили лиха за життя- не пробували цікавитися? Скількох з тих "найкращих" проклинали поруч з ними сущі і живущі- не намагалися дізнати? В країні (як і у світі), де- тотальний бардак, нема найкращих- є наївні бідні і знахабнілі багаті, є відверті виродки і, тб. м. , "трішки вагітні" (котрісь- по "зальоту", котрісь- свідомо. То де- "небо найкращих": у нюнявих мізках вічних слюнявих "співчутливців й співчутливиць", яких також закопають на тих же ж цвинтарях, в ту ж землю- поруч із багатьма негідниками, котрі варгато позирали на тих, хто нижчі від них- за рангом, за соціальним статусом, за нездатністю зробити лихе ближньому, як і- тих, хто всілякого лиха і робили й роблять, бо сліпі совістю, напевно- від самого народження. І не списуйте на війну, на ДТП, ні на що не списуйте, бо найкращими можуть бути лише ще ненароджені. А кого куди забирає небо- нікому не видно й не знано, тим паче- з-під землі, як і на землі- також. От, аби щось ляпати своїми затютяними безклепками.