Епітафійний щойновірш 
 
Прощаюся з життям! Не пробачаю!  
Горіти в пеклі будете, "святі"  
Антихристи усього мого краю,  
Що кинули людей у забутті.  
 
Що лиш "понти" на всьому колотили,  
Як пхали до кишень суцільний зиск,  
Що лиш робили вид "Та ми любили",  
Щоб вами трахнув всенародний визг.  
 
Які були, пихато-грошолюбні,  
Такими й позостались, й помрете-  
І перелюбні, й шлюбні, й недолюбні,  
І як ви ще на світі живете? !  
 
Кому свої бігморди і флеш-моби 
Кати свободи, гоцрите в народ,  
А, по за тим- шукаєте нагоди,  
Аби постав який переворот.  
 
Бо завше замалі вам ваші крісла 
І неосяжний, на прибутки, трон,  
Бо пика ваша вже, допіру, трісла 
Від на очиці нап"ятих корон.  
 
Бо що вам- хтось, якщо немає зиску 
Із нього- пощоденно й пощоріч? .  
Я ставлю крапку, не підвівши риску,  
І підпис мій- оця остання річ!  
04. 11. 2022, 08:26