Ги-ги, я си з вас всіх тащу: поперло мене йти з автобуса на коротку дорогу до мешкання, нижче оповивального будинку. Калабанища на калабанищах, болото- понад вуха, срач капарникович- жахітний. Звечора прийшли квитанції (це- ще більша національна традиція, аніж скакати гопанки, коли щодня в країні- десятки похоронів лише військовиків), сів- і втерп: ціни- шалені, всього- десь на 2, тисячі, а пенсії отримав 2160. Чи я є дурний, а чи оту територію можна лише ненавидіти. Вже й не дивно, що багато хто з приїжджих лаха друть: ви тут- раби, бо ми, там, отримували лише зарплати удвічі-втричі більші, тепер маємо й відповідні пенсії, а вас, дурними роблять, бо "та поїдуть за кордон на заробітки". Незрозуміло одне: чому, повтікавши до патріотів із залишками своїх бізнесів (хто зумів), на роботу ще, інколи, дуже й дуже нечасто, й цілком можливо, хоча- малоймовірно, що приймають, але зарплати платять-як залишки розтраченої в дорозі совісті? ! Напевно, там, зі своїми аборигенами вони витворяли те ж саме, бо ті мали змогу їхати у протилежному напрямку, але на такі ж заробітки. То доки будете чужі труси прати, Українці? !