Сьогодні побачила фото похоронки молодесенького хлопця з Дрогобича, підписану Лисаком. І думаю, як людині спиться, як совість не замучила? Однією рукою гроші гребти, а іншою похоронку підписувати . Невже з цим можна жити? Невже так легко в час війни можна життями людськими торгувати? Як дивитися в очі дітям героїв, жінкам, матерям, які віддали за Україну свої життя? Обертатися в другий бік і другою рукою таке робити…. Як свята земля таке носить? Люди втратили абсолютно все людське і святе.