Я згідний. Дизбаланс очевидний: супербагаті і супербідні, а середнього класу немає. Думаю, що проблема в зміні устрою. Жителі України жили без приватного сектора більш як сімдесять років. Потім прийшла зміна, де для того, щоб жити, звичайна освіта, звичайна робота (державна) перестали бути переспективними. Натомість стали перспективними зовсім інші речі: приватницька діяльність, комерційна діяльність і таке інше. Наші вузи не були і не є здатні підібрати карєру або дати напрямок студенту в його карєрі. Не можу нікого винити, бо викладачі роблять, що можуть, їм досвіду дістати нізвідки! Так само є великий вплив сімї, що є з одної сторони дуже позитивним фактором, але з другої дитині навязують ці ж самі ідеї на рахунок життя. Знову ж таки, не можу нікого винити, бо хоч без досвіду життя в нових умовах, батьки радять якнайкраще. Як наслідок маємо пусту трату часу, масу безперспективних спеціальностей і тд. Це все спричиняє явну неефективність. Також є проблема в ментальності: попасти на державну роботу...Це добре, але державний сектор є дуже маленький, бідний і не спроможний забезпечити навіть мізерну кількість робочих місць. Хоча реальність вимагає самозбудування. Я маю на увазі те, що людина повинна не тільки знайти свій талант, але ще й подбати, щоб він забезпечив на життя, навіть якщо цей талант потрібен за кордном, а не тут. Як людина, яка багато чого досягнула в житті, серйозно рекомендую, я повторюю, серйозно рекомендую вивчення не одної, а кількох іноземних мов. Зараз в Україні понад усе потрібно переймати західний досвід у всіх галузях. Будуть українці вільно володіти іноземними мовами - країна дуже швидко стане на ноги.