Деякі українські юристи вважають прийнятий закон недосконалим, а покарання за його недотримання несправедливим. На їхню думку, вулиця або площа аж ніяк не підлягає під визначення “громадське місце”, тож працівники правоохоронних органів фактично не мають права штрафувати за споживання пива чи паління цигарок на вулицях або площах міст. Зокрема закон визначає поняття громадського місця так: “Це частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, в тому числі під’їзди, а також підземні переходи, стадіони”. Як бачимо, тут і слова немає про те, що громадськими місцями в Україні слід вважати вулиці, площі, автобусні зупинки тощо.  
 
Але самі правоохоронці послуговуються іншим тлумаченням визначення “громадське місце”, надрукованим у Наказі МВС України від 21 червня 1996 р. № 438. Цей документ для службового використання, зорема, зазначає, що громадськими слід вважати місця, які використовуються громадянами для спільної роботи, відпочинку, пересування, проведення масових заходів та інших потреб. Так, громадськими місцями постійного використання вважаються вулиці, площі, під’їзди, вокзали, аеропорти тощо, періодичного - магазини, кафе, бари, ресторани, музеї, клуби та ін. у період їхньої роботи, а також транспортні засоби громадського користування під час перебування в них пасажирів. Місцями одноразового використання необхідно вважати ті, де проводяться одноразові громадські заходи (будівлі під час зборів, дільниці лісу, поля під час організованих масових зібрань тощо).