Уже не день, не ніч, а вічність… 
Не ти, не він і не вона… 
Попереду одна лиш тьма і однобічність,  
позаду невідомі роздоріжжя і життєва суєта… 
… і так важливо знайти там тиху пристань 
без людського лицемірства, фальші, а для каяття,  
де щоб злетіти не важлива відстань,  
бо лиш у єднанні з Богом сенс буття!  
P.S. З повагою, смутком і світлою пам*ятю Валерію Григоровичу. Оксана Х.