Ну во, видите, жи всьо рівно на моє вийшло: котрийсь си підписав, жи він є читач, але то не я, бо він то слово написав з маленької букви. То є раз. Два: якщо си хтось думає, жи на того, хто при владі і всіх всюди доступах сами з неба звізди падут- то най си спросує побути хотяй би в калідорах тої влади. А тагвово пашталакати, аби лиш свистіти- то си з того сміє кожен, хто має хоч би понятіє в чімсь. Пишут туткійво шось, пишут, понаставлєют комів з крапками там, де ними не має і пахнути. То всьо рівно, як котрісь вилупки йдут містом і плюют на гасфальт. Я би їх всєх вилапав, вилупив, дав до рук дротєні швабри- і най пуцуют той гасфальт до котєчого виблиску. Як то мож- йти і плювати: ану вітром задує тото чвиркані котромусь нижче пояса- то що буде тогди казав- жи то не молоко?.. Я би м казав, шо всякі рехворми тре зачинати з моралі. А хто ту мораль буде помежи нашого населені провадив, якщо до них навіть страшним словом не доходит. То, певно, треба доброго бука, виставити в шеренгу- і по клебеньох, так, аби аж присвистували. Не бійтеси: троха поскавулит, але на другий раз буде знав, жи чвиркотіти і смітити- то нефайно. Ану туткі плюне він, а перед ним хтось йшов і плюнув, а він си сховз і впав. Хто йому буде натирані розтирав? А ви кажете- влада. Влада так си справлєє з усим, як ми їй за то дєкуєм. І пошановуєм працю- не йно владну, а всіхну. Во так є м і написов. Хочете си смійте, а хочте- пійте, але треба бути на високім рівню внутрішної культури. Всьо. Помилки не виправлєйте туткі, бо то так можна писати.