...і прокинувся вранці, і встав з ліжка. І було мені сумно. І, по ранкових процедурах, увімкнув Дрогобич-інфо. І зайшов на сайт, і прослухав пісню. І згадав, що був колись театр "Не журись! ", і Тризубий Стас, і ще багато тих, хто мусив й крізь сльози сміятись.І стало мені трохи веселіше. І згадав також, що колись в одній газеті надрукували СРалін замість Сталін. І вмент знищили весь тираж, аби їх не порозстрілювали чи не повисилали. І переконався: ну хіба нема в нас тепер свободи слова і демократії? Хтось би собі так співав ще років з 22-25 тому? А ви стогнете і плачетеся. Будьте мудрими, люди! До слова: свято марнотратства- через чотири дні. Не провадьте політику прожирання своїх негустих коштів, бо українці викидають недоїджене й зіпсуте на страшні мільйони...