Про головну мету. 
У світі посаду ректора розглядають як покарання для професора, якого просять стати ректором на рік, максимум на чотири роки, для того, щоб знайти нові ідеї та здійснити якісний стрибок в розвитку університету. Я не той, хто стає на коліна і просить. Я той, хто пропонує і пробує знайти нестандартні аргументи для переконання. На мій погляд основними елементом обговорення на виборах ректора має бути наше майбутнє, наше виживання. Запропонована кимсь концепція розвитку педагогічної освіти в Україні разом з очікуваним новим Законом України про вищу освіту та апетитами деяких наших сусідів вимальовує, на мою думку, для нас туманні перспективи. Україна парафувала відомий документ з ЄС, а там знайти педагогічний університет важко. Тому єдиний спосіб нашого виживання – це створення сучасного університету в Дрогобичі. Якщо бути наполегливим і винахідливим та вдало скористатися черговою виборчою компанією депутатів Верховної Ради України, то мети можна досягти. Досягнення згаданої мети – в цьому бачу своє основне завдання. Різні пропозиції, які навколо мене крутяться, дають підстави мені вважати, що шанси знайти переконливі аргументи в мене є.