Про стандарти. 
Важливим елементом реформування освіти є Державні стандарти вищої освіти. Нажаль, мусимо зауважити, що в цих наших стандартах закладені і одні з основних наших бід. Академія педагогічних наук разом з одним Київським університетом, який спеціалізується на завезенні за державні кошти до Києва з усієї України дівчат для вдалого їх заміжжя у столиці, та деякими іншими установами придумують стандарти спеціальностей математика-зірочка, інформатика-крапочка, …, в яких як обов’язкові предмети присутні такі шедеври як Болонський процес, охорона праці в освіті, різні логії. В меншій кількості такі шедеври присутні і в стандартах інших спеціальностей. В результаті студент протягом одного семестру вимушений вивчати одночасно по 11-14 предметів. При цьому, для ознайомлення з суттю більшості цих шедеврів достатньо брошури, об’ємом 20 сторінок, розміщеної в Інтернеті. Та ні, з таких предметів потрібно ще й екзамен здавати. Екзамен – це стипендія, в результаті приходимо до того, що маємо. Без відсторонення згаданих від просування своїх шедеврів добра в освіті очікувати не слід. Отож, не придумуймо в черговий раз свій шлях до світлого майбутнього. Візьмемо в цілому основні освітянські ідеї з того світу, в якому вища освіта була й залишається вищою освітою.