Так дивно слухати: спас театр, спас онкодиспансер. Як це він врятував? Горіло воно, чи що? Чи він це будував? Чи кошти зі своєї кишені дав на його функціонування? Як керівник, повинен був стояти на сторожі всього. Як мешканець Дрогобича, повинен був думати про своє місто. І не треба тут таких : він спас. Сам себе рятував, бо ж йому тут жити. А мусить тут жити, бо де ще знайде таких , перепрошую, немудрих, аби за нього голосували. У кожному місті є свої сендаки. І такі виборці, як ми. Що голосують за машину шутру. Так що спасибі Власюку. Сміливий і непродажний журналіст.