Притула не мій сусід. І я, м'яко кажучи, не дуже цим переймаюсь. Він звичайний пацан, який в силу деяких обставин, завдяки певному таланту і телебаченню став популярним. Молодець, звичайно, питань нема. Але хто він по великому рахунку, якась надлюдина? Ні. Тому "синдром провінційного містечка" якраз у тих людей, які з широко-квадратними очима ідуть на Притулу, немов на 8-ме чудо світу. І в тих малолєток, які пищать, пісяють кип'ятком і в п'яному дурмані чуть не кидаються під машини всяким "дзідзям"