Коли мова йде про порушення особистих прав і інтересів, скандальні події, публікуються відео з голими тілами чи "смаженими" факти про одіозних осіб - вся увага читача саме там. На це він не пошкодує ні часу, ні грошей, ні власних зусиль. Коли ж у двері сусіда постукає біда - громадянин глухий і сліпий, не має гривні у кишені і це його не болить. Така наша фарисейська ментальність, пояснити яку іноді важко. Чому повертаємося спиною, коли нас просять? Чому смирно віддаємо гроші тоді, коли нам погрожують? Бо своя сорочка - ближча до тіла? Але коли топимося в ополонці, кричимо "Рятуйте"! Невже тоді будемо сподіватися на те, що нам хтось подасть руку допомоги? Адже навколо - всі такі ж байдужі, як і ми самі. 
Біда може постукати у двері будь-якої миті. І це - аксіома. Самому впоратися зазвичай неможливо - потрібна стороння підтримка. Її можна оцінити грошима? Комусь достатньо і двох гривень. Комусь - двох тисяч. А комусь - і невеликої кількості донорської крові чи слів підбадьорення. Скільки ж нам не шкода для українського брата? 
Ви ще вагаєтеся? Телефон відомий. На ваш дзвінок чекають. 
Врятуй чиєсь життя - і Твій похвальний вчинок належно оцінять.