Шановні високоповажні, достойні і недостойні, і навіть пристойні! А про що ви сперечаєтеся: про хто-зна якої давності часи, коли ще навіть вами й близько не пахнуло? Звідки ви можете це знати- скільки років місту, світові і всесвіту? Ви що- жили тоді, нюхали порох тих часів? Художній свист про щось не є показником знання- це, радше, просто спроба подружити власний мозок зі своїм же ж розумом! І чого ці дві субстанції так довго ходять ногами у тілах не купно, а одне наліво, інше- направо? Все це видавання книг здалобся бути з чистими сторінками- нехай би діти мали дешевші зошити для теперішнього знання. А то стільки вже всілякого мотлоху понавидавано, а девіз у нього- незмінний: історія вчить лише одне- нічого не вчить!