Це саме той варіант, коли автору хочеться сказати: убий себе об стінку. Бо називати греко-католиків уніатами зараз може або православний фундаменталіст, або ж вихолощений комуністичний номенклатурник. Судячи зі статті про жертв Гестапо, це швидше за все другий варіант. Причому, людина знає і наводить факти, але не до кінця розуміє причинно-наслідкових зв'язків між ними. Тому це не гуманітарій, а представник точних наук. 
Ненависть до священиків ще більше підкреслює компартійність автора, який готовий заплювати все і всіх слиною і жовчю. І справа не в кількості жертв, а в їхніх катах. Очевидно, для автора НКВСівців все ж легше сприйняти, бо то ж були "трохи свої", на відміну від ідеологічних ворогів - фашистів. Але швидше за все причина у тому, що цей Микола Жук працює в Інституті, на подвір'ї якого постала перша частина "Меморіалу на Стрийській. Не хоче чоловік бачити з вікна печальний символ, тому й пише такі відгуки.