Шановні земляки. По-перше, давайте не будемо ображати один одного. І не будемо багато говорити про негаразди які у нас є. Це всі знають і це "територія діяльності" бабці на кухні. А ви , судячи із запалу, люди молоді.  
Щодо Ігоря і його допису, то перша частина його листа дуже відрізняється від другої яку я настільки підтримую, що дозволю собі навіть процитувати її : "Будемо ми самі гідними людьми і захищати один одного (а криза nolens volens цьому навчить), то й буде у нас тоді і гідна міліція, а може й поліцію, нарешті, зроблять, яка захищатиме нас, а не буде пугалом ! Так, що, любі друзі, нам з вами всі карти в руки. І давайте творити Нову Державу Україну, бо за нас з вами, бідних і простих, цього ні один пан не зробить." 
От і давайте думати не про те, що маємо, а про те як це змінити на краще! І тут я, на відміну від вас, не буду вчити вас як жити. А от поділитись деяким досвідом та результатами цього досвіду, практичними діями та практичними здобутками, можу.  
 
Щодо запрошення приїхати, то щиро дякую. Хоча у свій будинок я звик входити без запрошення. І щодо мого "марсіанства" та потуг нас вчити, то теж щиро дякую. Я вчусь все життя і люблю вчитись. Оскільки переконався, що розумний любить вчитись, а дурень вчити. 
 
ДОКУКІН АНАТОЛІЙ ДМИТРОВИЧ. Голова Карлівського районного правозахисного об'єднання "Громада", член Національної спілки журналістів України, головний редактор Карлівської районної незалежної газети "Аварійний вихід", кореспондент Полтавської обласної газети "Полтавська Думка 2000", лауреат І премії серед Полтавських журналістів-правозахисників, помічник-консультант міського голови м.Карлівка, E-mail: TOLA47@RAMBLER.RU 
P.S. А щодо моїх посад та регалій, то не рахуйте це вихвалянням. Адже я не знаю з ким спілкуюсь, то хоч ви будете знати хто я. Однобока, та вже хоч таки, справедливість.