Цей опус Садомазового - бздура, переповнена карикатурною розчуленістю туристичної ейфорії від намріяного образу Дрогобича, де можна зустріти іронічних патріотів (покажіть їх, де вони, де? ), де перелякані, мов ті кізоньки дівчатка побожно ступають на львівську бруківку та зустрічаються з поштивими і вихованими дрогобичанами. Так наївно (бозє-бозє). Брак академічної освіти замінює стан надзвичайного піднесення та екзальтації, тобто ілюзії, тобто простонародний, ідеалізований погляд на ситуацію.