Стоїть жінка на лінії 
Тай думку гадає 
Ой чому я не пташечка 
Чому не літаю 
>> 
Якби мені трохи пір’я 
Крила як у птиці 
Полетіла б я на небо 
Жалітись Владиці 
 
Стоїть жінка перед Богом 
Тай розповідає 
Яке воно на Леоні 
Життя гарне має 
>> 
Руки терпнуть, ноги пухнуть 
Адська то робота 
А не хочеш працювати 
Іди за ворота 
>> 
Ой Господи, Боже милий 
Що маю діяти 
Чоловік мене із дому 
Хоче виганяти 
>> 
Вдома майже неночую 
В свята не буваю 
Скоро дітоньки забудуть 
Як я виглядаю 
>> 
Ні зварити ні попрати 
Ні бульбу копати 
Бо я мушу на заводі 
100 відсотків дати 
>> 
Вислухав Господь Всевишній 
Бабину розмову 
Опустив її із неба 
На земленьку знову 
>> 
Прийшла знову на лінію 
На палету сіла 
Наковталася пігулок 
Аби не зомліла 
> 
Стоїть далі бандажує 
Аж серденько крає 
Ще нормочку не зробила 
А час піджимає 
>> 
А як пікнуло три рази 
Люди мов ожили 
Із сегментів в роздівалку 
Бігли що є сили 
>> 
Як летіли між регалів 
Аж в вухах свистіло 
Якби впала в коридорі 
Точно б задусили 
>> 
 
Летить жінка на ту кабу 
Аби не спізнити 
Бо ще мусить за автобус 
Йти горілку пити 
>> 
Випила тай закусила 
Ту гірку гидотну 
На папері підписала 
Вийти у суботу 
>> 
 
У неділю рано вранці 
Ще ксьондзи не сцяли 
Жінки наші на зупинках 
На Леон чекали 
>> 
Спам’ятайся, рідна ненько 
Що то далі буде 
Адже в тебе проживають 
Працьовиті люди 
>> 
Вони їсти вже не хочуть 
Ні відпочивати 
А керовнікам великим 
На них наплювати.