а я вам скажу в смiттi е своя родзинка, хто знав за дрогобич, та майже нiхто, зачухана провiнцiя, на задворках цивилiзацii, а так од того смiття, знае Дрогобич вся краiна. Цим треба гордитись, малювати картини, збирати в банках воздух, та передавати в мiсцевий музей(якщо вiн ще не здох). А то буде як у нас в Голландii, чисто, що плюнути стидно. Я вам скажу чистота тоже дратуе, та нервуе людей. Що з того що кругом пахне квiточним запахом з полiв в перемiшку з присадибних квiтiв, це просто нервуе, а от запах гнилi, смiттевий запах, запах смороду, його не треба знищувати, навпаки примножувати, та заборонити прибирати той мусор, та встановити круглодобову дружину коло кожноi кучi. Тепер це культурна та iсторична спадщина Дрогобича. Збережем смiття-збережем й украiнську культуру. А меру ще кожен пожме руку та подякуе, за те рiзнокольорове мiття.