100 кроків околицею міста
|
|
Фоторепортаж
|
Написав(ла) Франсуа
|
13.08.2010 |
Якось одна жителька приміського села здивувала мене заздрісним зауваженням:
- Тобі добре, бо живеш у місті, маєш де вийти...
- Не розумію, а Вас що, з дому чоловік не випускає? - запитав її.
- Та ні, ніхто не тримає. Просто Дрогобич - це місто, де можна прогулятися вулицями, скверами, парками; побачити щось цікаве, нове... А якщо в селі пройдуся декілька разів вулицями, то люди почнуть питати, що сталося, бо по селу бігаю...
(натисніть на фото для перегляду, всього в статті 4 фото)
Фото 2, фото 3, фото 4.
Начебто смішно, але... Але вчора мав "насолоду" побувати на дрогобицькій вулиці Северина Наливайка. Вірніше, це поки що в основному просто дорога, що сполучає вулиці Самбірська - А. Шептицького (колишня Павлова) - 22 Січня - Пилипа Орлика і мікрорайон "Волоща".
Картина, що відкрилася очам - одна з неприємних. Відрізок цієї дороги прикрашає, можна сказати, "дільниця Nо 3 Броницького сміттєзвалища" (дільниця Nо 1 - у парку по вул. Володимира Великого, а дільницю Nо 2 довіряю назвати читачам). Ширина засміченої смуги на узбіччі дороги - 3 м, а от довжину заради цікавості відміряв кроками - рівно 100. Дивина, та й годі, адже ще декілька років тому тут стояли металеві контейнери для сміття. Де вони?
Для уточнення місцезнаходження смітника повідомляю координати: за 300 метрів на південь розміщена районна санепідемстанція та корпуси міської лікарні, на аналогічній відстані на північ - мікрорайон індивідуальної житлової забудови з дво-чотириповерховими віллами, а до комунального підприємства "Комбінат міського господарства" - удвічі ближче, ніж до ратуші.
От і вагаюся тепер, де романтичніше: задовольнятися реаліями українського села чи прогулюватися просторами дрогобицьких вулиць?
Переглядів: 5436
|