 Його інтерв’ю редакції дрогобицького радіо "Франкова земля" про велич української мови стало одним з чинників, що спонукав провести на сайті "Дрогобич Інфо" Літературний конкурс поезії. Доцент кафедри української мови ДДПУ Богдан Пристай сьогодні очолює громадську організацію "Віра і справедливість" та є депутатом Дрогобицької міської ради від партії УНА, а також має свій виборчий округ (мікрорайон міста вул. Самбірська, Івана Франка). Річний звіт його депутатської діяльності та критичний погляд на ситуацію в місті – у даній статті.
(натисніть на фото для перегляду, всього 1 фото)
- Богдане Романовичу, хочемо почути звіт Вашої депутатської діяльності за рік.
- Відповідно до законів України "Про місцеві вибори" та "Про депутатську діяльність" я 20 жовтня звітував перед своїми виборцями. Звіт відбувся у приміщенні факультету початкового навчання Дрогобицького педуніверситету, де була присутня велика кількість людей. Приємно, що виборці позитивно оцінили мою роботу протягом року, тому що як депутат-мажоритарник я намагався передусім виконати ті обіцянки, які їм давав перед виборами. За час цієї роботи я домігся того, що був розпочатий ремонт вулиці Івана Франка. Щоправда, зараз ця вулиця перебуває в непривабливому стані, а влада пояснює це відсутністю коштів. Є надія, що ремонт цієї вулиці буде завершено. Крім цього, я займався не тільки господарськими справами, але й намагався ширше провадити свою діяльність, тому протягом цього року мною було ініційовано і проведено конкурси читців поетичних творів Т. Шевченка, Л. Українки, І. Франка, присвячені річниці їх Дню народження. Переможці були нагороджені невеличкими грошовими нагородами, а всі учасники отримали у подарунок книжечки цих поетів і грамоти про участь у цьому конкурсі. Тому студенти і діти, які брали участь у цьому конкурсі, а загалом це - близько 100 учасників, були задоволені. Були задоволені і їхні батьки. Конкурс відбувався в Центрі душпастирства молоді… На моїй виборчій дільниці є люди знедолені, які потребують допомоги. Ми звернулися до спонсорів, які надали грошові допомоги. Саме на свято Миколая ми завітали до цих людей і вручили їм подарунки. Щоправда, претендентів виявилося більше, бо самих подарунків було всього 25. Але частина людей була задоволена і виявила вдячність. В будинку по вул. Самбірська 86, де проживає сім’я інвалідів, на моє клопотання вдалося забезпечити спорудження перил і пандусу. Я неодноразово звертався в міську раду про задоволення потреб цих інвалідів, але оскільки влада не вирішувала, я змушений був витратити на це свої депутатські кошти. Я ініціював декілька звернень до Президента та Верховної Ради України про недопустимість продажу української землі сільськогосподарського призначення. На жаль, ми отримали негативну відповідь. В цьому випадку міська виконавча влада не йшла нам назустріч, не підписувала ці документи з незрозумілих причин, але підписав їх секретар сесії, що було порушенням Закону. Я був подивований тим, що власне це питання не набуло такого розголосу в Україні, адже з втратою земель українці втратять все. Також подавав звернення до Президента щодо соціальних виплат, низьких заробітних плат та щораз нижчого соціального рівня життя людей. Ми також подавали звернення щодо заперечення позбавлення звання Героя України Степана Бандери та Юрія Шухевича, і депутати міської ради підтримали це звернення. Я скерував до виконавчих органів більше двох десятків запитів і звернень з різних питань, зокрема транспортного перевезення, облаштування дитячих майданчиків, стану доріг, облаштування зупинок та інших життєвих питань. Частина з них виконана, але повинен чесно сказати, що більшість отриманих відповідей – це формальні відписки і невиконання. Відтак надалі доводилося самому втручатися чи телефонувати. Наприклад, досі необлаштована зупинка біля великого магазину "Сільпо", погано вивозиться сміття на вулицях Самбірська і Тарнавського; жахливий нині стан дороги по вул. Івана Франка (біля цвинтаря); погано освітлюються вулиці нашого міста. Піднімав питання на сесії міської ради щодо незадовільного стану на залізниці, а саме про те, як доводиться пасажирам в очікуванні електрички "Трускавець-Львів", ризикуючи життям, переходити першу колію, на яку спочатку прибуває електропоїзд "Стрий-Самбір". Я також піднімав питання щодо безпричинного підняття оплати проїзду в маршрутних таксі в Дрогобичі до 1.50 грн. (в той час як у обласному центрі – 2.0 грн., а в Києві – 2.0-2.50 грн. за проїзд – Ю.Ф.). Не повинні люди й чекати так довго на зупинках, тим більше, що зараз на вулиці дуже холодно. Подав також звернення щодо відкриття маршруту до цвинтаря, щоб хоча б щогодини туди їздило маршрутне таксі. Звертав увагу на стан дороги до лікарні (вул. А. Шептицького) – передусім цю дорогу треба відремонтувати, а так само вулицю 22 Січня. Можливо, потрібно починати не з тих дорогих бордюрів, а подивитися на те, що ми в першу чергу реально повинні зробити. Мене, як депутата дуже турбує те, що рівень ідеологічної та виховної роботи повинен бути на належному рівні, і передусім в організаціях. Прикро, що всі свята в місті проводяться без національного прапора, і жодних заходів в місті не проводиться з нагоди 155-ї річниці з дня народження нашого земляка Івана Франка. Згадаймо також про те, що минає 90 років з часу зимового походу армії УНР, а через декілька днів – подія, як 359 січових стрільців було вбито москалями лише за те, що вони відмовилися вступити до лав російської армії, і в той же час у місті нічого не готується для відзначення цих подій та вшанування пам’яті загиблих. Пригадаймо й те, що 25 числа будуть поминати дні голодомору в Україні, але досі не створений організаційний комітет. Такі речі відбуваються постійно, що не може не турбувати. Навіть той факт, що на річницю Тараса Шевченка влада обмежується лише покладанням кошика квітів до його пам’ятника без проведення відповідних заходів, тож про таке мовчати ми не повинні. Я, як депутат від УНА хочу бачити, що влада нормально виконує свою ідеологічну, патріотичну роботу, а так само й господарську роботу, адже вона є обрана людьми. Ми бачимо розкопані вулиці в місті, отже щось робиться, але на мою думку – дуже мало.
- Голова міста Дрогобича Олексій Радзієвський у своїх доповідях оголошував, що найважливіші рішення сесії, особливо в яких відображено злободенні питання міста будуть опубліковані на сайті міської ради. Однак жодного такого рішення насправді на цьому сайті не було розміщено. Мимохіть виникає думка, що влада від нас щось приховує?
- Звичайно, коли влада працює прозоро, то стовідсотково їй нема що приховувати. Скажімо, 30 жовтня відбувся рік новій владі, але я подивований, що влада досі не звітувала про виконану роботу. На минулій сесії я звернувся з відповідним зверненням, щоб такий звіт відбувся. Минуло більше місяця, але я досі не отримав відповіді, отже, влада відкрито не працює. Тобто є якісь моменти, що приховуються. На мою думку, дрогобичани мали би знати, хто виконує роботи навколо колишнього кінотеатру "Аврора" ("Прометей") і чому там обгороджено. Ця невідомість породжує різні чутки, зокрема про приватизацію. Декілька депутатів, в тому числі і я були категорично проти приватизації цієї території, а так само готелю "Тустань", ресторану "Берізка", проти приватизації "Хвилі", тобто комунального майна. Адже якщо це майно зараз продати, то місто довший час не матиме за що жити. Поки що ми отримуємо невеликий дохід, яким можемо вільно розпорядитися. Водночас засоби масової інформації, а саме газети та Інтернет-сайти не повинні сприйматися владою як вороги чи як опоненти, а як помічники. Влада повинна усвідомити, що і депутати – це не вороги, навіть якщо вони критикують її, а повинна прислухатися. І тоді влада буде краще працювати до досягнення результатів. Ми бачимо, що в газетах все хвалимо, що начебто у нас все добре, а насправді дрогобичани розуміють, що все - далеко не так. В мене є інформація, щоправда, неперевірена, що начебто суд заборонив приватизацію книгарні "Каменяр". І це – правильне рішення. Чому книгарню повинен ділити чи захоплювати якийсь банк, якщо ми можемо там мати гарний книжковий магазин? Дрогобичани все це повинні знати. Ми зробили гарні стенди до 150-ї річниці Івана Франка, в яких описано про місця проживання і творчої роботи Каменяра та встановили у тих місцях, що пов’язані з ним, зокрема на будівлі ансамблю "Верховина". Стенди можуть побачити і дрогобичани, і гості міста. Але зловмисники спаплюжили деякі стенди фарбами, а на вулиці Бориславській стенд Івана Франка взагалі знищили. Боляче таке бачити, і тому я звернувся з проханням до влади, щоб відновити це, але в отриманій відповіді про стенд по вулиці Бориславській – жодної згадки. Я готовий допомогти, надати текст, який там був, але для цього потрібні кошти. Ми зробили декілька стендів, тож залишається підтримувати їх в належному стані. Хочу відчувати якусь зацікавленість, що хтось хоче цим займатися...
Наші люди – прекрасні, талановиті, але владі треба йти назустріч до них і спілкуватися. Адже що людей нині турбує? Це – низькі пенсії і зарплати. А що нині обговорюється в місцевих ЗМІ? Це, наприклад, про зустрічі з іспанцями, італійцями, поляками чи китайцями стосовно сміттєзаводу. Але чому б чесно не сказати, що ці іноземці приїжджають до нас лише для того, щоб підписати намір про будівництво, але згодом їдуть геть, отримують гроші в себе (на батьківщині) і зникають. Тобто є шахраями. Тому ніхто сміттєзавод крім нас, не побудує, бо задарма сьогодні в світі ніхто нічого не робить.
- В такому разі твердження про те, що будівництво сміттєпереробного заводу на 100% за кошт інвесторів є неправдою?
- Я думаю, що цього не буде, тому що коли я працював заступником міського голови, то мав відверту розмову з одним з представників польської делегації. Після підписання міським головою відповідного документу виявилося, що вони отримують допомогу від свого уряду. Там діє така програма, з допомогою якої при підписанні за кордоном подібної угоди вони отримують певні преференції чи звільняються від сплати податків, тож їм вигідно це робити. Людям треба говорити правду, бо ніхто ні в минулій каденції, ні тепер не розпочав будівництво.
Наступним питанням є вулиця Війтівська гора, на ремонт якої було виділено з Держбюджету гроші. Однак досі не розпочато ремонт на цій вулиці. Чому змінено план або чому вдруге перекопано вулицю Трускавецьку, яка була в хорошому стані? Адже за ці кошти можна було відремонтувати вулицю Зварицьку, чи вул. Л.Курбаса, Володимира Великого тощо. Тобто тут треба якесь пояснення давати людям.
- А от чи не вважаєте Ви, що спочатку варто було провести капітальний ремонт гнилих мереж водоканалу в місцях перетину доріг чи де водогони прокладені вздовж доріг? Адже постійно спостерігаємо "джерела" на дорогах в різних куточках міста…
- Ми це зараз бачимо на прикладі вулиці Івана Франка, яка була відремонтована. А зараз її знову перекопують. Спочатку потрібно починати з комунікацій, зокрема водовідведення. Ми повинні зробити головні дороги так, щоб на багато років забути про якісь ремонти на них. Я спостерігав за фундаментальним ремонтом (фактично будівництвом – Ю.Ф.) основних доріг у Львові чи Івано-Франківську. Та ці дороги відслужать сотню років без ремонту – так все якісно продумано і зроблено! Я спостерігав за цією роботою комунальних служб в Дрогобичі. 1 листопада, в річницю ЗУНРу прямо в ями з болотом на дорогах сипали асфальт! Хіба не можна було почекати кілька днів? Щопонеділка на нарадах я виступаю з вимогою впорядкувати вулицю Івана Франка, але…
- Чи звітувався начальник КП "Дрогобичводоканал" Роман Шагала перед депутатами про витрачені гроші на реконструкцію водопровідних мереж в плані реалізації проекту Світового банку, а саме щодо заміни зношених мереж новими?
- Ні, не звітувався, і депутати не мають інформації про надходження та використання цих коштів.
Невідомо також, хто винен в тому, що досі не відкритий обіцяний міським головою 15 листопада стадіон; чому будівельними організаціями вчасно не виконані роботи. І якщо не встигають, то доцільно взимку припинити і перенести на весну, щоб дрогобичани отримали якісний стадіон з надійними конструкціями. Це питання треба висвітлювати, і говорити з людьми чесно і відкрито. Міському голові варто зустрічатися з людьми віч-на-віч і звітуватися, приміром в залі міського Будинку культури із залученням представників ЗМІ. Люди відтак зможуть висловити те, що їх найбільше турбує в освіті, медицині чи в інших сферах.
- Дрогобич до виборів і рік після виборів: що, на Вашу думку змінилося? Місто здійснило якісний поступ вперед?
- Переконаний, і думаю, що й більшість дрогобичан так оцінюють, що місто залишилося у тому ж стані, якому й було. Руху не відбулося вперед. Відбулася лише дезінформація дрогобичан. Все це на даний час – стагнація.
- Стагнація чого саме?
- Стагнація всього: і економіки, і господарки, і ідеології та всіх інших соціальних питань. Якби за минулі роки не вдалося вирішити кошти, які надійшли від продажу нафтопереробного заводу та не вдалося вирішити підготовку до Євро-2012 у Дрогобичі, то місто б взагалі "котилося" вниз. За ті державні кошти, які вдалося отримати, відбувається власне ремонт вулиць і стадіону.
Ще одним невирішеним досі питанням є встановлення магнітно-ядерного резонатора в Дрогобичі. Підготовка велася в минулі роки, але досі дрогобичани не можуть скористатися цією дорогою медичною апаратурою.
Все, що будемо робити нечесно, згодом обернеться проти нас… Отже, поступу я не бачу в жодній сфері життя міста. І це відбувається при тому, що міський голова є непоганим управлінцем; він вміло проводить наради, веде сесії, але для поступу сьогодні цього замало.
- І ще раз про патріотизм. Чи актуальне сьогодні, на Вашу думку, спорудження в Дрогобичі пам’ятника Лицарю?
- Вважаю, що сьогодні це недоцільне. Такі пам’ятники будують, коли вирішені інші питання. Але навіть якщо б були вільні кошти на таке, то передусім варто побудувати пам’ятник Андрею Шептицькому біля церкви Св. Трійці, бо вже є проект. Також було б доцільно спорудити пам’ятник Лесі Українки – геніальній жінці, талановитій дочці України. Якби така талановита поетеса жила в іншій європейській країні, то нею б захоплювався весь світ.
Але перш за все необхідно вирішити соціальні і господарські питання в місті. Таке – й у всій Україні. Невипадково ми сьогодні бачимо протести людей в загальноукраїнському масштабі: під стінами Верховної Ради України, Кабінету Міністрів, Адміністрації Президента. Ці люди очікують від влади дієвої допомоги. Хоча якщо ми будемо розв’язувати тільки господарські питання, то ніколи не будемо рухатися вперед. Ми повинні завжди пам’ятати, що найбільш розвинені країни – Німеччина, Англія, Японія та інші, - вони починали свій поступ з того, що серйозно займалися ідеологією, а передусім – освітою. Так і в Україні свого часу Богдан Хмельницький, Іван Мазепа чи то Петро Сагайдачний дбали, тому і ми сьогодні повинні дбати про освіту, культуру, охорону здоров’я – без цього належного поступу не буде, тобто все це має гармоніювати.
- Дякую Вам за інтерв’ю. Бажаю успіху та здійснення всіх задумів в депутатській діяльності.
Переглядів: 6541
|
Його інтерв’ю редакції дрогобицького радіо "Франкова земля" про велич української мови стало одним з чинників, що спонукав провести на сайті "Дрогобич Інфо" Літературний конкурс поезії. Доцент кафедри української мови ДДПУ Богдан Пристай сьогодні очолює громадську організацію "Віра і справедливість" та є депутатом Дрогобицької міської ради від партії УНА, а також має свій виборчий округ (мікрорайон міста вул. Самбірська, Івана Франка). Річний звіт його депутатської діяльності та критичний погляд на ситуацію в місті – у даній статті.
