 Про Миколу Походжая Дрогобиччина, як і Україна почула наприкінці 2004 року, коли влада здійснила поліцейський наліт на його видавничу фірму "Коло". Це були часи Помаранчевої революції, тож з метою вилучення агітаційних матеріалів "помаранчевих" розпочався психологічний тиск на директора видавництва. Тоді своєчасно на захист діяльності підприємства, як і власне Миколи Походжая, пригадую, відгукнувся депутат Верховної Ради України Ярослав Кендзьор. Минуло трохи часу, і торік у виборчому марафоні до міської ради Микола Походжай був кандидатом на посаду міського голови Дрогобича. Але це місце, як бачимо, з великою перевагою голосів дісталося О. Радзієвському, однак і його суперник потрапив в міську раду як депутат від "Пори". Сьогодні з депутатом дрогобицької міської ради Миколою Походжаєм ведемо розмову.
(натисніть на фото для перегляду, всього 1 фото)
- Миколо Михайловичу, минув рік Вашої депутатської діяльності. Громада міста бажає почути від Вас звіт про виконану роботу.
- Я є членом гуманітарної комісії. Наші зусилля були спрямовані на школу № 9 (біля автошколи). На даний час всі проблеми вирішено. Для подолання проблем у шкільних і дошкільних закладах Дрогобича слід закласти в майбутньому певні кошти у бюджеті міста.
- Побутує чутка, що напередодні виборів Ви давали обіцянку членам міської організації партії "Пора" про те, що якщо не обіймете посаду міського голови, то відмовитеся від депутатства. Це – правда?
- Ні, такого не було. Такого не пригадую.
- Чи стоїть Ваш підпис під угодою про співпрацю з міським головою?
- Ні.
- Чи відбулися на Вашу думку якісні зміни на краще з часу виборів у місті?
- На жаль, ні.
Я пропоную запровадити спільний конкурс на сайті "Дрогобич Інфо". Студенти, молодь віком до 30 років нехай запропонують свої проекти про те, яким має стати місто через 5, 10 чи 20 років та шляхи вирішення цього питання.
- А якого формату Ви вбачаєте такий проект?
- Нехай хоча б напишуть твір, в якому опишуть своє бачення міста: чи воно буде привабливим для туристів, чи це буде "придатком" до Трускавця чи Львова; нехай викладуть свої ідеї щодо ефективного досягнення результату. Відтак ми в бюджеті міста чи з інших джерел закладемо премію в розмірі 3000 грн. за найкращий проект. Давайте й кінцеву дату визначимо цього конкурсу, приміром, 30 березня 2012 року. Адже партії сьогодні у владі одні, завтра – інші, а вже сьогодні ми зобов’язані місто відбудовувати. Всі стратегічні проекти вже сьогодні необхідно втілювати в життя.
- Хочеться почути від Вас, як депутата, думку щодо сучасних подій в країні. Деякі ЗМІ наголошують, що відбувається повне нівелювання демократичних засад в Україні з огляду на ув’язнення і цілковиту ізоляцію Юлії Тимошенко. Ваші погляди про події в країні та позиція щодо актуальності об’єднання правих сил з метою звільнення лідера партії "Батьківщина"?
- Я вважаю, що це – неправильно, коли одні прийшли до влади та садять за ґрати інших. Помітне поступове згортання демократії в Україні. Якщо б у державі дали більше повноважень місцевим радам, то було б набагато краще. Фактично вся керівна верхівка прогнила, тож як ми зможемо щось міняти? Коли людина потрапляє в сусідні європейські держави, то помічає зовсім інше життя, і її думка на всі речі швидко міняється. Ти не перевищуєш на європейських дорогах швидкість за кермом; не смітиш на дорозі, словом, підвищуєш власний культурний рівень.
- Чому, на Вашу думку, міська влада на чолі з Олексієм Радзієвським, декларуючи прозорість своїх рішень, не публікує їх на сайті міської ради? Що влада приховує від людей?
- А хто і про що саме хоче бачити рішення?
- Громада міста хоче бачити всі ті рішення, в яких торкається питання відчуження комунального майна, землі та інших важливих питань, що стосуються проблем міста, громади, можливого задоволення прихованих підозрілих схем окремих князьків і таке інше.
- Краще зробімо наступним чином. До початку засідання кожної сесії подайте мені питання, які вас турбують, а ми домовимося з міським головою щодо їх озвучення на сесії. Я не можу сказати, що міський голова щось приховує… Давайте допоможемо владі діяти прозоро. Зрештою, таку тему варто запровадити як ще одну акцію в Дрогобичі. Я у свою чергу поданням депутатського запиту буду сприяти виконанню такої акції.
- Микола Походжай балотувався на посаду голови міста, але цю посаду здобув Олексій Радзієвський. Проте Ви, пане Миколо, успішно пройшли в депкорпус по партійному списку партії "Пора". Отже, що при цьому втратив Микола Походжай, а що здобув?
- Ні про що не жалкую. Нічого не втратив і нічого не надбав. Все одно якщо якась хороша ідея буде втілена, то я вже від цього буду дуже задоволений. Мені, наприклад, цікаво працювати з дітьми, з творчими колективами. Вважаю, що маленькими кроками слід щось змінювати в місті, наприклад, починаючи з дороги до церкви Святого Юри. Тобто керуюся стратегічними баченнями.
- Але ж як всі ці кроки здійснювати, якщо витрати на це не закладено в бюджеті міста?
- У нас багато молоді. Є різні шляхи залучення молоді до роботи через патріотичне виховання, зокрема можна до прикладу згадати проведений у місті квест. У цій грі вони пізнають історію міста, його план, а відтак проблеми в місті. Гра сильно захоплює, а тому молоді люди намагатимуться долучитись до робіт з благоустрою міста та порядку в ньому. Коли пару років тому в Дрогобич приїхали австрійці, то не було кому провести для них екскурсію містом. Але відгукнулися на це діти, які вже на той час знали історичні місця, пам’ятки архітектури міста завдяки квесту. Австрійці буди здивовані, адже очима дітей вони побачили Дрогобич в зовсім іншому ракурсі: цікавішим, красивішим, привабливішим. Тому в нашому випадку треба міняти радянську систему, адміністрування, словом, міняти багато речей. Тоді й чиновник буде інакше дивитися на всі проблеми, що назрівають в місті. Але при цьому всі мають знати, що ми робимо і повинні робити. Кожен повинен знати своє місце і конкретний напрямок роботи.
- Тобто шляхом прищеплення любові до рідного міста, патріотичного виховання молоді ми зможемо щось змінити в місті?
- Молодь вже сама знає, що треба змінити в місті. І не лише через квест, але й тому, що, буваючи в поїздках за кордоном, бачить, як є там і, отже, розуміє, яким чином має виглядати рідне місто і що для цього потрібно. Ми, старше покоління, звикнувши до тієї радянської системи, вже боїмося щось змінювати. Молодь же – навпаки, рішуче налаштована до змін.
- Зрозуміло, що молодь – це наше майбутнє. З огляду на Ваше завзяття і стратегічне бачення майбутнього міста Ви налаштовані на участь у виборах на посаду голови міста в майбутньому?..
- (усміхається)…Хотілося, щоб… якщо хтось втілить таку програму, то було б добре… Якщо дивитися на витратну і дохідну частини бюджету міста, то недоцільно відчужувати комунальну власність міста і є багато шляхів вирішення цих проблем. Наприклад, щодо готелю "Тустань" вважаю, що перші три поверхи можна було б віддати в оренду, а четвертий – на потреби міської ради, а саме як готельні номери. Можливі й інші варіанти, навіть на один рік надати частину приміщень готелю в оренду безкоштовно підприємцям заради стимулювання, приваблення і розвитку бізнесу в Дрогобичі, але аж ніяк не продаж. Таким чином можна залучити нові робочі місця. Адже що ми матимемо надалі в Дрогобичі і як наповнюватимемо бюджет міста, якщо все продали? Таке моє бачення.
Звичайно, для здійснення цього треба багато змінювати, при цьому багато речей потрібно ламати.
- Тобто Ви чітко знаєте, які перші кроки слід здійснити для здійснення Вашої Програми?
- Передусім варто почати з останніх кроків. Це не має бути (авторитарне – Ю.Ф.) рішення мера, що, буцімто, я тут – наймудріший. Кожен повинен висловити свої ідеї, бачення щодо їх втілення, і тоді слід прислухатися до найкращих пропозицій. Кожен депутат, однозначно, має свою думку. Саме комунальні служби повинні дбати за станом доріг, прибиранням, освітленням тощо, а не конкретний депутат: яку і де, приміром, потрібно замінити трубу (лампу, контейнер) і де все це взяти.
…Вважаю, що для Дрогобича необхідна об’їзна дорога. Якщо таку дорогу збудувати, то зменшиться навантаження на всі дороги в місті, покращиться екологічний стан в місті, буде розв’язано ряд інших проблем. Доцільним також вважаю необхідність зменшення кількості депутатського корпусу міської ради до 15 чоловік.
- Ви читаєте "Дрогобич Інфо"?
- Приблизно один раз на місяць заходжу на ваш сайт… А які проблеми вирішує сайт?
- Сайт "Дрогобич Інфо" покликаний не розв’язувати проблеми міста, а об’єктивно висвітлювати всі злободенні проблеми дрогобицької громади, а так само її культурний, просвітницький розвиток, життя міста і Франкового краю. Тобто все те, що в даний час є актуальним. Взагалі проблем зараз дуже багато, але найболючішим, на мою особисту думку, є питання тотального зубожіння населення.
- Мені це добре відомо…
- Ви займаєтеся благодійною діяльністю?
- Такими речами треба займатися, але їх не озвучують.
Зараз своєю видавничою діяльністю я хочу показати всій Україні і світу, що у нас живуть талановиті, досить обдаровані особистості. Так, широкого резонансу у мистецтвознавчих колах та ЗМІ, наприклад, набула видана у "Колі" монографія викладача Львівської Академії мистецтв, художника-реставратора Лева Скопа "Майстер мініатюр Пересопницького Євангелія Федуско, маляр зі Самбора"…
- Це відрадно. Але тоді наступне питання до вас як до власника видавництва і депутата в одній особі. Цього року на сайті "Дрогобич Інфо" був опублікований фейлетон про відомого композитора і поета Василя Сторонського. Нагадую, пан Василь взяв позику в банку під чималі відсотки для видання своєї збірки віршів, але досі не може погасити цей борг. Також у форумі сайту одна творча особистість звернулася з пропозицією відгукнутися спонсорів профінансувати друк або хоча б викупити частину накладу її книг поезії, але ніхто не відгукнувся…
- Моя відповідь наступна. Я ініціюватиму закладення в бюджеті міста коштів на часткове відшкодування витрат з видання книг творчих осіб Дрогобича, які за браком грошей не спроможні це здійснити. Відділ культури зможе за ці гроші викупити частину книг кожного автора, і ми таким чином зробимо хорошу справу. Це – ще один чудовий, на мою думку, проект, а наша зустріч відтак дає хороші результати. Запропонуйте на сайті відгукнутися всіх таких творчих осіб, а ми в свою чергу у міській раді лобіюватимемо Програму, згідно якої на певну суму слід буде викупити у них книжки. Тобто оголосіть на сайті конкурс на ті книги, що вже видані, а ми під цей проект на засіданні депутатської комісії і через громадське обговорення цю гарну справу втілимо в життя. Нехай це буде по 100 книг кожного автора, але міська рада викупить ці книги, заклавши необхідні кошти в міському бюджеті.
- Останнє питання – знову про політику. Не всі охочі потрапили в депутатський корпус Дрогобицької міської ради. Хто, на Вашу думку, серед відомих осіб, громадських діячів все-таки достойний був отримати статус депутата, але громада міста допустила помилку, не віддавши на виборах йому належне?
- На це питання відповім так: депутатом повинна бути та особа, яка виношує свої нові ідеї з покращення умов проживання в Дрогобичі, зміни ситуації на краще і здатна довести їх до логічного кінця.
- Дякую за інтерв’ю.
Повинен критично зауважити, що мій співрозмовник дещо уникнув чітких відповідей на деякі поставлені запитання. Хотілося почути дещо більше. Однак Микола Походжай сьогодні – особистість, що сповна реалізувала себе як творча натура і успішний бізнесмен. Сьогодні він – в політиці. Він передав автору цих рядків свої враження про перебування в старовинних містах Польщі і Німеччини, де перебував з туристичною, чи, можливо й іншою місією. У кожному місті влада, якій громада делегувала функції управління, дбає про кожного мешканця, як і про пошук засобів наповнення бюджету (а значить, заробітку громади) не податковим тиском, а пошуком толерантних і водночас альтернативних джерел наповнення казни. При цьому вітається будь-яка креативна ідея, а кожен квадратний метр населеного пункту приносить не збиток, а прибуток, зокрема від туристичної діяльності. Одним з таких прикладів Микола Походжай в яскравих кольорах описав своє перебування в колишніх соляних копальнях міста Величка (Краківське воєводство, солерудник Кінга). Замість витратити шалені кошти на консервацію соляних печер і наповнення їх твердою масою там зробили привабливі музейні галереї для туристів; лікувальні зали для лікування хворих на органи дихання, а на нижньому горизонті ще й збудували… каплицю. У кожному європейському місті влада дбає про майбутнє міста, а не заклопотана лише тимчасовим розв’язанням поточних проблем. Там культивується ментальність європейця ще з народження кожної людини, де кожен міщанин – патріот свого міста, а відтак і країни, в якій проживає. Кожен відноситься до свого міста чи села як до рідної домівки: не кине на дорогу недопалок, з повагою ставиться до оточуючих, дбає про благоустрій рідного міста та його туристичну привабливість, як про самого себе. Саме таким чином і виявляє повагу до себе, чітко усвідомлюючи, що він – мешканець прекрасного європейського міста, чим і пишається.
Переглядів: 7649
|
Про Миколу Походжая Дрогобиччина, як і Україна почула наприкінці 2004 року, коли влада здійснила поліцейський наліт на його видавничу фірму "Коло". Це були часи Помаранчевої революції, тож з метою вилучення агітаційних матеріалів "помаранчевих" розпочався психологічний тиск на директора видавництва. Тоді своєчасно на захист діяльності підприємства, як і власне Миколи Походжая, пригадую, відгукнувся депутат Верховної Ради України Ярослав Кендзьор. Минуло трохи часу, і торік у виборчому марафоні до міської ради Микола Походжай був кандидатом на посаду міського голови Дрогобича. Але це місце, як бачимо, з великою перевагою голосів дісталося О. Радзієвському, однак і його суперник потрапив в міську раду як депутат від "Пори". Сьогодні з депутатом дрогобицької міської ради Миколою Походжаєм ведемо розмову.
І не треба буде йти з простягнутою рукою до таких "діячів", як Миколка.
