 Про історичне серце Дрогобича – солеварний завод читачі сайту "Дрогобич Інфо" прочитали п’ять місяців тому у статті "Сіль - не золото. Дрогобицький сільзавод на порозі краху". З тих пір нічого на краще не змінилося, і навіть більше того – 13 серпня завод припинив своє функціонування через брудні і протизаконні дії постачальника газу – ПАТ "Львівгаз". Про відсутність кухонної йодованої солі на полицях крамниць дрогобичани помітили не одразу, а лише коли попит на сіль зріс у вересні-жовтні. На жаль, магазини сьогодні пропонують нам сіль лише з далекого Донбасу; унікальна ж дрогобицька сіль стала недоступною.
(натисніть на фото для перегляду, всього 1 фото)
13 серпня на території Дрогобицького сільзаводу побували представники ПАТ "Львівгаз", які в пошуках невідомо чого раптом виявляють "несанкціоновану врізку" до газової труби, по якій газ спочатку поступає до ГРП з лічильником, а відтак – до соляних топок. Не провівши належної експертизи, газовики перекривають вентиль газової труби та опломбовують. Просто і безпардонно. Наступного дня на територію підприємства прибувають працівники дрогобицької газової служби і починають розкопувати іншу трубу (врізку) з метою виявлення крадія. В землі вони побачили кран та з’ясували надалі, що на цьому їх пошуки завершилися – труба заглушена і не має продовження; нею вже давно було припинено постачання газу!
Здавалося б, на цьому інцидент мав би вичерпатися. Але аж ніяк не в сучасній Україні. "Львівгаз" через начальника дрогобицького управління експлуатації газового господарства І. Волкова раптом виставляє рахунок в сумі 57 325 712 грн. (в т.ч. ПДВ у сумі понад 9, 5 млн. грн.) за начебто виявлену приховану врізку на газопроводі, оцінивши уявні витрати газу в кількості 12 176 400 м. куб., тобто по ціні 4, 70 грн. за 1 кубометр. Водночас, як повідомлялося у "Віснику державних закупівель", ПАТ "Львівгаз" 23 лютого цього року уклало угоду з ПАТ "НАК "Нафтогаз України" на постачання в 2012 році 1, 25 млрд. кубометрів газу на загальну суму 1, 38 млрд. грн., або по 1.10 грн. за кубічний метр палива. Непоганий "навар", чи не так? Основними акціонерами ПАТ "Львівгаз" є компанії з групи Дмитра Фірташа, в тому числі ПАТ "Газтек". Але мова тут йде не про стосунки "купив-продав", а про необґрунтований фінансовий "наїзд" на невеличкий дрогобицький завод, душа якого й без цього ледь дихає на ладан, а в макроекономічних показниках дрогобицьке соледобування в Україні нікому не складає жодної конкуренції. Цікаво, що у листі від 14 серпня до директора ПрАТ "Галка-Дрогобич" О. Ортинському наводиться такий розрахунок: діаметр газопроводу, яким начебто відбувалася крадіжка – 32 мм; при тиску газу 0, 8 кгс/см. кв. витрата газу становить 1390 м. куб за годину, тобто за 365 днів – 12 176 400 м. куб. Цікаво, хто все-таки поживився неіснуючим газом, якщо насправді у землі виявився лише шматок наглухо завареної труби?
Далі – ще цікавіше. Коли новітній Остап Бендер збагнув, що з дрогобицького маленького заводу понад 57 мільйонів дармових гривень викачати не вдасться, то надсилає на завод новий рахунок, у відповідності з яким заявлена сума станом на 23 серпня зменшується до числа понад 6, 7 мільйона гривень. Ну, мовляв, хоч би щось, але оплатити за повторне підключення газу мусите. Інакше… інакше сільзавод не працюватиме. Шантаж? Скоріше безвідповідальна вакханалія.
Звісно, таких грошей завод не має, а навіть якби мав, то платити шарлатанам не збирається.
Але хто ж так ошукав дрогобицьке підприємство? Монополістом ВАТ "Львівгаз", як і решти обласних газопостачальних підприємств є олігарх Дмитро Фірташ. Згідно з останньою інформацією на сайті Асоціації "Газові трейдери України", власником контрольного пакету акцій облгазів чи їх левової частки є той же Дмитро Фірташ і частково – НАК "Нафтогаз України".
Контролери українських облгазів, % акцій
| Газопостачальна компанія |
"Нафтогаз",% |
Фірташ,% |
Контроль |
Голова наглядової ради |
| Житомиргаз |
15,86 |
59,37 |
Дмитро Фірташ |
Ігор Воронін |
| Львівгаз |
27,55 |
54,65 |
Дмитро Фірташ |
Ігор Воронін |
| Хмельницькгаз |
26 |
50 |
Дмитро Фірташ |
Ігор Воронін |
| Рівнеоблгаз |
0 |
48,5 |
Дмитро Фірташ |
Ігор Воронін |
| Сумигаз |
50,79 |
46,85 |
Дмитро Фірташ |
Ігор Воронін |
| Інші |
Від 0 до 51 |
Від 10 до 45 |
Дмитро Фірташ |
Ігор Воронін |
А нещодавно компанія "Газтек" олігарха Дмитра Фірташа купила на біржі невеликі пакети акцій трьох облгазів, які виставив на торги Фонд держмайна. Про це йдеться у повідомленні ФДМУ. Зокрема, як повідомила "Українська правда", Фонд продав на біржі 2, 554% акцій "Львівгазу", реалізаційна ціна яких становила загалом 1 138, 9 тисячі гривень. При тім в разі перевищення рівня концентрації на ринку 35% акцій в одних руках Антимонопольний комітет повинен уживати якихось заходів або хоча б публічно обґрунтовувати, чому він цього не робитиме. Але АМКУ мовчить…
Філія Дрогобицького управління експлуатації газового господарства належить ПАТ по газопостачанню та газифікації "Львівгаз" дочірньої компанії "Газ України". Як повідомляє "Дзеркало тижня", "суто юридично все те, що відбувається, виглядає так: дочірні підприємства нікому не відомих офшорок через свої українські дочірні структури викуповують газорозподільні та газопостачальні підприємства, від яких залежить життя цілих регіонів. Власне, про це навіть писала СБУ, але жодної реакції на це немає, та й не буде. Дві третини великих українських компаній мають таку саму офшорну структуру власності, так що коли говорять про український бізнес, то формально такого майже немає — він у нас скоріше кіпрський".
Але повернімося до стосунків між сільзаводом і газопостачальником. У листі до в.о. начальника філії Дрогобицького УЕГГ Миколи Буня директор заводу Орест Ортинський повідомляє наступне: "14 серпня 2012 року разом з працівниками Дрогобицького УЕГГ ПАТ "Львівгаз" проведено подальшу перевірку газотранспортної системи підприємства. Було встановлено, що від врізки відсутні подальші комунікації (труби), внаслідок чого це виключає будь-яку можливість користування даною врізкою та здійснення несанкціонованого відбору газу. Також доводимо до Вашого відома, що на ПрАТ "Галка-Дрогобич" відсутня газова служба, і обслуговування зовнішніх газопроводів з 2008 року по сьогоднішній день здійснює Ваша організація, що підтверджується відповідними договорами. Колишні працівники сільзаводу дали пояснення, що даною врізкою раніше здійснювалося газопостачання будівлі дитячого садка, який знаходився на території підприємства... На даний час на підприємстві повністю припинено постачання газу, чим зупинено його роботу та нанесено великих збитків, які з кожним днем збільшуються. Зростає соціальна напруга в колективі, оскільки в ПрАТ "Галка-Дрогобич" відсутні кошти для виплати заробітної плати, внаслідок чого 50 працівників залишаються без засобів для існування. Припинення постачання газу приведе до банкрутства та ліквідації підприємства. Заборгованості за природній газ та його транспортування на сьогоднішній день немає. Просимо поновити постачання природного газу та скасувати донарахування природного газу у серпні 2012 року". Як повідомив директор сільзаводу авторові цих рядків, через зупинку завод щомісяця зазнає збитків на суму 300 000 гривень, тобто до кінця року втрати сягнуть позначки майже півтора мільйона гривень (!). І все це – завдяки нечесним правилам ринкової гри приватного монополіста.
З відповідними зверненнями директор заводу звернувся до голови Львівської облдержадміністрації Михайла Костюка, начальника головного управління агропромислового розвитку Львівської облдержадміністрації Романа Верещинського, голови правління ПАТ "Львівгаз" Ігоря Марчака, і вже минуло більше місяця з часу звернення, проте від львівських чиновників – жодного відгуку.
І останнє. Сьогодні діють вироблені механізми цілковитого тотального знищення українських підприємств. Мова йде не про рейдерські захоплення підприємств, а про їх знищення. Можна, наприклад, дешево викупити акції підприємства та за короткий час його безконтрольно зруйнувати, порізавши на метал устаткування чи шляхом систематичної невиплати заробітної плати працівникам, штучного підвищення норм виробітку. Так діють деякі лобісти іноземної продукції або ж новоспечені скоробагатьки. Дрогобич як промислове місто не оминув цієї фатальної участі, зокрема такі його підприємства: частково - ТзОВ "Універсальна бурова техніка" (колишній Долотний завод), повністю - "Дрогобицьке заводоуправління будівельних матеріалів" (№ 40) на вулиці Війтівська Гора, Машинобудівний завод, завод "Граніт" та чималий перелік інших дрогобицьких підприємств, що припинили своє існування. Саме на них працювали десятки тисяч дрогобичан та жителів приміських сіл. Причиною "наїзду" на Дрогобицький солеварний завод може послужити й земельна ділянка, на якій він розміщений. І хоч це – історична частина міста, жоден олігарх таким не буде перейматися. Можна розглянути й інші версії, зокрема, елементарне викачування грошей для участі у марафоні "Вибори-2012", чи задля закупівлі чергового пакету акцій. Але яка різниця? Адже ж живемо нинішнім днем, панове!..
Післямова
Сотні років у Дрогобичі працював сільзавод, забезпечуючи всіх білим золотом, при тім пережив різні режими і окупаційні влади, і лише в часи незалежної України зазнав ганебного знищення.
Переглядів: 11226
|
Про історичне серце Дрогобича – солеварний завод читачі сайту "Дрогобич Інфо" прочитали п’ять місяців тому у статті "Сіль - не золото. Дрогобицький сільзавод на порозі краху". З тих пір нічого на краще не змінилося, і навіть більше того – 13 серпня завод припинив своє функціонування через брудні і протизаконні дії постачальника газу – ПАТ "Львівгаз". Про відсутність кухонної йодованої солі на полицях крамниць дрогобичани помітили не одразу, а лише коли попит на сіль зріс у вересні-жовтні. На жаль, магазини сьогодні пропонують нам сіль лише з далекого Донбасу; унікальна ж дрогобицька сіль стала недоступною.
