Дрогобич і Стебник провели в останню дорогу героїв, котрі полягли під Зеленопіллям на Луганщині

Надрукувати
Новини
20.07.2014
Похорони Ігоря Бориса18 липня у м. Дрогобичі поховали солдата Ігора Бориса, а 19 липня у м. Стебнику — молодшого сержанта Мар'яна Дишеля, які загинули 11 липня під Зеленопіллям на Луганщині. "Ці воїни-герої віддали своє життя за нас, цілковито виконавши Христову заповідь любові", - наголосив владика Ярослав (Приріз), єпископ Самбірсько-Дрогобицький, котрий співслужінні з владикою-номінатом Григорієм (Комаром), єпископом-помічником Самбірсько-Дрогобицької єпархії, та місцевим духовенством відслужив похоронні відправи за загиблими.

(натисніть на фото для перегляду, всього 1 фото)

За словами архиєрея, загиблі воїни стали взірцями жертовної любові до України та виконали "свій громадянський і військовий обов'язок перед Вітчизною, захищаючи цілісність і соборність нашої держави та мирне майбутнє українського народу".

Владика Ярослав закликав усіх поглянути на воїнів-героїв не очима істориків, політиків, науковців, але очима Божими, в яких покійні Ігор та Мар'ян є тими, хто виконав заповідь Христа: "Немає більшої любові за ту, коли хто душу свою кладе за друзів своїх".

Проповідник додав, що військові відстоюють свободу в гарячих точках на Сході України, а для тих, хто залишається в місцях свого проживання, передова через молитву і піст має пролягає у власному серці.

Поховали Ігоря Бориса у Дрогобичі на Алеї Героїв Поля Скорботи, Мар'яна Дишеля - у Стебнику на почесному місці цвинтаря на вул. о. П. Мекелити.

Герої не вмирають. Підтвердженням цьому є вірш дробичанки Марії Паласевич, який вона написала сьогодні, 20 липня, і присвятила його герою Ігорю Борису.

Мамо, матусю, чому ці всі люди?
Кричать невгамовно, що батько герой.
Дідусь і бабуся плачуть постійно.
А тата немає - куда він пішов?

Мамо, матусю чому в очах сльози?
Рідненька, матусю серденько болить?
Люблю я тебе і не покину!
І батько, ще трошки і вдома буде.

На білім обличчі, сльоза покотилась.
Забилося серце, кроїться душа!
І як пояснити маленькій кровинці?
Що татуся вже немає, нема!

Наш доню татусь, є на небі із Богом,
Де чути спів ангелів, чути птахів,
Згадай, як учив, щоб просити здоров'я,
Підводити ручки до Бога велів.

Та тато є ангел, твій хоронитель,
І захищатиме, всеє життя,
Він дуже любив свою рідну країну,
Життя він поклав за волю, дитя.

Залишиться в пам'яті, в серці дитини
Та батькова постать, що батько герой,
Але у очах, у маленьких сльозинки,
Та віра, що тато повернеться знов!!!

Переглядів: 7114

Коментарі (10)
 
а як коментувати , коли нема слів. слава героЯм!
IP: 95.133.238.86 | Ukraine, Kiev
Рейтинг: 40+ -4-
 
Мешканець, 21:41 20 липня 2014 р.
 
Серце рветься від болю.Дуже жаль.Вічна пам"ять героям! Сили рідним пережити цю важку втрату.
IP: 95.132.5.234 | Ukraine, Zhytomyr
Рейтинг: 29+ -3-
 
слід, 10:18 21 липня 2014 р.
 
:cry :cry :cry :cry :cry  
вІЧна памЯть героЯм. нехай ьог дасть сили близьким пережити страшний бІль втрати
IP: 194.44.243.186 | Ukraine, Lviv
Рейтинг: 15+ -5-
 
!!!!!!!!!!!!, 13:45 21 липня 2014 р.
 
:cry :cry вічна память!
IP: 194.44.160.94 | Ukraine, Lviv
Рейтинг: 12+ -5-
 
анна, 14:55 21 липня 2014 р.
 
Наші славні охоронці бережуть кордони,  
щоб не лізла всяка нечисть до нашого дому! 
Бережуть вони кордони, як матуся сина,  
буде ще у нас квітуча, вільна Україна! 
Станем ми могутнім строєм, на кордоні нашім,  
і поженем окупантів до самої РАШІ.
IP: 95.133.238.33 | Ukraine, Kiev
Рейтинг: 15+ -5-
 
чорна перлина, 14:59 21 липня 2014 р.
 
Відчинились небеса, нахилилось небо,  
коли любий мій синочку хоронили тебе! 
Сонце яснеє світило на усій землі,  
тільки сльози проливали в Україніі всі. 
хоронили патріотів, молодих людей,  
що загинули за волю, за своїх дітей! 
Світиш зіркою ясною ти у рідний дім,  
просиш, щоб передавала я привіт усім. 
І приходиш увісні синку ти щоночі,  
тільки я тебе не бачу, виплакала очі!
IP: 178.94.172.17 | Ukraine
Рейтинг: 13+ -5-
 
чорна перлина, 15:23 21 липня 2014 р.
 
Слів нема.Сльози на очах пекучий біль у серці.Вічна пам"ять героям!
IP: 5.248.92.250 | Ukraine, Lviv
Рейтинг: 9+ -5-
 
українка, 18:37 21 липня 2014 р.
 
2014...літо...липень 
 
Століття вже котре переживаєм _  
І знов в скорботі рідна Україна,  
І мати на порозі витирає 
Скупу сльозу: «Вернись додому, сину!» 
 
Це не війна?. А що? Безглузда зґява? 
Кому приснився цей нелюдський жах? 
Коли дітей своїх вбивають... – в яму 
І на коліна... Новий падишах 
 
Іде до нас.Лукаво ...І сміється:... 
«Що можете? Нічого! Я ж кажу!» 
А ти із преси знову дізнаєшся... 
Чиюсь дитину у труні везуть .  
 
Та чи за це ти так страждала, Нене? 
Коли синів твоїх томили у ярмі,  
І слово рідне було обернене,  
Коли цвіт нації гнобили у тюрмі?! 
 
«ВЕЛИЧНИЙ ВІК», століття двадцять перше,  
Час технологій і мобільного звґязку... 
А ми співаєм ... «мій зелений верше...» 
І «Плине кача...»...знову здалеку
IP: 178.92.189.149 | Ukraine, Lviv
Рейтинг: 12+ -5-
 
, 19:14 21 липня 2014 р.
 
Дохнет. Дохнет нацыйя исправно! Нацыйя укров должна исчезнуть, освободив жизненное пространство Украины для более успешных народов.
IP: 37.73.195.88 | Ukraine
Рейтинг: 4+ -8-
 
Артем, 00:50 07 серпня 2014 р.
 
Оце прихистили на своїй землі виродків, але кожен в житті отримає те шо заслужив.
IP: 95.132.153.38 | Ukraine, Lviv
Рейтинг: 4+ -3-
 
до ніщеросів,малоросів і недор, 18:29 07 серпня 2014 р.
Додати коментар
Ім’я:
E-mail:
Коментар:

 
© 2008-2018 Дрогобич Інфо → (сайт працює 3642 дні)