Михайлом Задорожний: "Новообрана влада потрапила у цуґцванг"

Надрукувати
Інтерв’ю
Написав(ла) Ярослав Грицик   
07.12.2015
Михайло Задорожний"Відшуміли" вибори депутатів місцевих рад, сільських, селищних та міських голів, сформоване керівництво органів місцевого самоврядування. Про перші кроки новообраної влади Львівщини та Дрогобича, плани та перспективи розмовляємо з депутатом обласної ради, членом комісії з питань дорожнього господарства, інфраструктури, регулювання земельних відносин, адміністративно-територіального устрою, планування території та архітектури Михайлом Задорожним.

- Михайле Леоновичу, відбулася перша сесія обласної ради. Обрано голову, заступників, сформовані депутатські комісії. Як депутат кількох каденцій охарактеризуйте облраду VІІ скликання.

- Оцінювати діяльність новообраної ради ще зарано, оскільки ми ще не приступили до формування обласного бюджету і програм на 2016 рік. Зараз лише відбувається коригування програм, прийнятих попереднім скликанням. Якщо аналізувати склад новообраної ради, думаю, що за персональним складом вона має бути сильнішою, ніж попередні. Адже за новим законом відбулися партійно-мажоритарні вибори. Кожен кандидат мав працювати з виборцями округу, донести до них свою програму дій, тоді як у попередньому скликанні половина депутатів були висуванцями партійних списків, куди вони потрапили волею лідерів партій.

Щодо обрання керівного складу ради, хочу провести деякі паралелі з іншими областями України. Мене турбує, що низка облрад пішли під протекторат місцевих олігархів, депутатів Верховної Ради, які намагаються сформувати підконтрольне собі керівництво місцевих рад. Бо завдяки процесам бюджетної децентралізації влада на місцях отримала більші повноваження і значні фінансові ресурси. Аналізуючи публікації у багатьох ЗМІ, прийшов до висновку, що Львівщина, на жаль, не стала винятком. Мене це дуже турбує, я проти такої практики. Тому якщо під час розподілу коштів обласного бюджету певним територіям надаватиметься перевага, я відкрито про це заявлятиму і не голосуватиму за такі рішення.

Безперечно, у попередній каденції я, будучи головою комісії, міг більше впливати на розподіл грошей на ремонт доріг. Та завдяки набутому досвіду робитиму все, щоб Дрогобиччину не обділили у фінансуванні. За потреби, готовий навіть підтримати можливі акції протесту місцевих громад нашого краю.

- У деяких ЗМІ з'явилася інформація, що в парламенті розглядається можливість створення нової коаліції за участю Опозиційного блоку. Яка ваша думка з цього приводу як представника фракції БПП "Солідарність"?

- Не знаю, з чиєї подачі у ЗМІ з'явилася ця інформація. Я категорично проти можливості такого об'єднання. Я не є членом партії БПП "Солідарність" і не бачу себе в одній команді з представниками Опозиційного блоку. Це – недоречний союз. Ми вже мали подібне у 2004-05 роках, коли Президент В.Ющенко сів за стіл переговорів з олігархами і регіоналами, таким чином реанімувавши їх у політиці. Якщо зараз постане таке питання, це дозволить повернутися у політику Партії регіонів, яка просто змінила назву. Для України це може мати катастрофічні наслідки.

- Нещодавно завершилося формування місцевої влади у Дрогобичі. Міський голова і його заступники задекларували свої наміри. Як оціните перші кроки нової влади?

- Не буду аналізувати перші кроки міського голови Тараса Кучми і його команди, адже пройшло надто мало часу, щоби робити якісь висновки. Зачекаймо принаймні сто днів. Тому побажаю успіхів виконавчій владі і депутатському корпусу.

Водночас, маючи багаторічний досвід роботи в системі органів місцевого самоврядування, хотів би викласти власне бачення розв'язання нагальних дрогобицьких проблем. Новообрана міська влада потрапила в дуже непросту ситуацію. Шаховою термінологією це називається цуґцванг – становище, коли будь-який хід гравця веде до погіршення його позиції. Які би кроки не робила зараз влада, її рейтинг буде падати. Спробую пояснити чому.

На мій погляд, є три варіанти розвитку подій. Перший – коли з 2016 року почнеться стрімкий розвиток економіки України, міський бюджет буде наповнюватися і міська господарка зможе спокійно розвиватися в тому вигляді, в якому вона зараз існує. Тобто, владі не потрібно буде нічого змінювати.

Другий варіант – вдатися до незначних, косметичних змін існуючої структури міської господарки і якось докерувати до кінця каденції.

І третій варіант – радикальні реформи.

Перший варіант малоймовірний. Другий, коли все фактично залишиться без змін, невдовзі викличе незадоволення 99% виборців, які нарікатимуть на владу. Третій варіант також призведе до невдоволення людей, яких зміни торкнуться безпосередньо. Але таких буде 5-10%, натомість у результаті реформ виграють 90-95% дрогобичан.

Щоби сьогодні покращити ситуацію в місті, треба збільшити доходи бюджету і скоротити видатки. Резервів для збільшення дохідної частини залишилося небагато. Сподіваюся, влада не вдасться до тиску на малий і середній бізнес, бо в умовах кризи "загвинчувати" гайки вже практично нема куди. Отже, доведеться скорочувати видатки.

- Що маєте на увазі?

- Почнемо з освіти. Ця галузь фінансується з Держбюджету згідно з формулою Кабміну – приблизно 8,5 тис грн. на одного школяра. Дошкільна і позашкільна освіта оплачується винятково з місцевого бюджету.

Помноживши вищевказану суму на кількість побачимо, що у 2015 році держава виділила на освіту Дрогобича і Стебника майже 73 млн грн. при потребі у 93-95 млн грн. Чому так?

Позаяк Дрогобич колись був обласним центром маємо велику кількість шкіл, а через погіршення демографічної ситуації – значне зменшення кількості школярів (майже вдвічі щодо 1990 року). За логікою керівництва держави, місцева влада повинна або провести оптимізацію, привівши кількість шкіл у відповідність до кількості учнів, або ж дофінансувати недостачу з міського бюджету.

Яким чином можна зекономити в галузі освіти 20 млн грн. у рік? Є варіанти: скоротити кількість працівників, зменшити їм навантаження, об'єднати малочисельні школи. Який саме шлях обрати, слід порадитися з освітянами, аби оптимізація пройшла якнайменш болісно.

Я, як пересічний дрогобичанин, бачу два можливі шляхи економії. Оскільки Стебницька влада задекларувала намір стати окремою територіально громадою, варто з 2016 року зробити перші кроки у цьому напрямі. Тобто передати стебницькій громаді заклади освіти і кошти на їхнє утримання, виходячи з формули Кабміну. Це зменшить навантаження на бюджет Дрогобича і спонукатиме владу Стебника проводити оптимізацію чи шукати кошти на дофінансування. Аналогічно варто передати Стебницьку лікарню і частину субвенції з Держбюджету на її утримання (у медицині держава виділяє кошти з розрахунку на одного мешканця), а також установи культури, що на фінансуванні місцевого бюджету. Якщо Стебник на це не погодиться, йому слід буде просто відмовитися від статусу міста і стати мікрорайоном Дрогобича. Це дасть економію, бо сьогодні більшість зароблених стебницькою владою коштів витрачається на утримання апарату міської влади.

А в Дрогобичі, очевидно, таки доведеться вдатися до злиття шкіл із малою кількістю учнів, віднайти інші шляхи заощадження. Необхідно шукати і додаткові джерела фінансування педагогічного ліцею. Адже там навчаються діти з різних районів Львівщини, а фінансується заклад з бюджету нашого міста.

До речі, днями я мав телефонну розмову з керівником управління фінансів облдержадміністрації. Він повідомив, що цього року додаткових субвенцій з державного чи обласного бюджетів на виплату педпрацівникам індексації заробітної плати і премії чекати не варто. Бо ці видатки вже закладені у сумі, яку держава розрахувала за формулою Кабміну, а додаткових коштів у Держбюджеті нема.

- А як щодо галузі охорони здоров'я?

- Як я вже говорив, у медицині держава виділяє кошти за формулою з розрахунку на одного мешканця. У середньому це майже 770 грн. для всіх регіонів України. Оскільки Дрогобич як колишній обласний центр має розгалужену інфраструктуру закладів охорони здоров'я (де лікуються й мешканці навколишніх населених пунктів), цих коштів явно не вистачає. У 2015 році дефіцит сягне понад 20 млн грн. Тому і тут необхідна оптимізація. Причому одним лише скороченням відділу охорони здоров'я не обійтися. Вважаю, варто запозичити досвід Львівської міської ради, яка перевела на госпрозрахунок стоматологічні поліклініки. Також доцільно об'єднати поліклінічні відділення, яких у місті декілька, створити єдину лабораторію на території лікарняного містечка, яка була би забезпечена необхідними реактивами. Приміщення, що вивільняться, можна здавати в оренду комерційним медичним закладам….

Можливо, є й інші варіанти. Концепцію реформування мають розробити і подати самі медики. Причому виходячи з того, щоб насамперед комфортно було пацієнтам. Частину зекономлених від оптимізації коштів слід скерувати на придбання медикаментів, аби пацієнти з дрогобицькою реєстрацією, потрапивши до лікарні, могли розраховувати на забезпечення безкоштовними ліками на певну суму. Не треба винаходити велосипед, маємо гарний приклад – м.Калуш.

- Культура і мистецтво фінансуються з місцевого бюджету…

- Так. І щоб зменшити навантаження на бюджет, установам культури треба збільшити відсоток коштів, які вони заробляють. Є гарний приклад – муздрамтеатр ім. Ю.Дрогобича. Попри те, що фінансується з обласного бюджету, значну частину доходів театр отримує від власної діяльності.

Міський голова Тарас Кучма зазначив, що нова влада приділятиму увагу розвитку туризму. Це правильний напрям. Маємо розробити декілька маршрутів для залучення відпочивальників із Трускавця і Східниці, гостей з інших міст, займатися промоцією Дрогобича. На жаль, трускавецькі турфірми не надто охоче везуть туристів до нашого міста. Це треба виправляти, адже ми маємо що показати.

- Інфраструктура Дрогобича теж потребує значних капіталовкладень…

- Вважаю, що більшість коштів, які місто заробляє, слід скеровувати саме на розвиток інфраструктури – ремонт доріг, тротуарів, дахів, фасадів, вуличне освітлення тощо. Якщо гроші лише "проїдати", у нас не буде перспективи. Тут теж маємо гарний приклад – м.Стрий. Якщо малий і середній бізнес наглядно бачитиме, на що саме витрачаються сплачені ними податки до місцевого бюджету, вони не ухилятимуться від їх сплати.

На мою думку, доцільно було би розподіли певні кошти на розвиток окремих мікрорайонів міста. А в що саме вкладати гроші можна обговорити на громадських слуханнях.

Покладати великі надії на відродження промисловості не варто. Тим більше, що місцева влада не може втручатися у діяльність приватних підприємств. Непросто буде привести у Дрогобич і потужного інвестора на зразок заводу "Леоні" через брак великої кількості кваліфікованої робочої сили. З тієї причини "Леоні" хоче відкрити ще одне підприємство на Радехівщині, а не розширювати потужності на наших теренах. Тож наразі можемо розраховувати на малий, середній бізнес і туризм.

- Яким чином позбутися вуличної торгівлі у центрі міста?

- Розпочну з ринку молочної продукції. Перевести всіх торговців до павільйону "Молочний рай", де лише 60 місць, не вдасться. Задум облаштувати додаткові торгові місця на території автостанції №2 теж не зовсім добрий, адже селяни, які користуються її послугами, молоко і сир не купуватимуть.

На мою думку, треба шукати інше місце для цих потреб. Також із центральної частини міста треба забрати торгівлю промисловими товарами, сконцентрувавши її на вул. П.Орлика. В інше місце треба перенести гуртову торгівлю овочами і фруктами з автомашин, продавців заморських фруктів. А на ринку залишити лише продаж сільгосппродукції власного виробництва. Решта території – облагородити, зробити привабливою для дрогобичан і гостей міста. Можна навіть передбачити компенсацію з бюджету за демонтаж кіосків підприємців, що торгують на вул. Малий Ринок.

- Чи може розраховувати міська влада на підтримку обласної?

- Необхідно налагодити більш тісну співпрацю місцевої влади з облдержадміністрацією і облрадою. В обласному бюджеті завжди є надлишок коштів, які скеровують на розвиток територій. Єдине, що тепер це можливо лише за умови співфінансування проектів місцевими бюджетами. При формуванні міського бюджету-2016 треба це врахувати. Також є цікаві міжнародні проекти у сфері екології, туризму, за якими можна залучити кошти Євросоюзу, як це роблять у Яворові, Новояворівську, Старому Самборі та ін.

Водночас Дрогобичу слід співпрацювати з містами-сусідами, районом. Тим більше, що попереду адміністративно-територіальна реформа, за перспективним планом якої до Дрогобицької територіальної громади мають приєднатися навколишні села. Тож міській раді необхідно вже відтепер налагоджувати співпрацю з цими громадами.

На завершення додам, реформувати міську господарку Дрогобича міському голові і його заступникам самотужки не вдасться. Їм мають підставити плече депутати міської та обласної рад.

Переглядів: 3070

Коментарі (3)
 
Вперше читаю фахово роскладену доповідь, зізнаням господарки міста, і , що саме цікаве, з пропозицією. Досвід Михайло Леонович, як кажуть не пропьеш. Але якою ціною? Пята партія? Але дамо належно обирали ( з великим відривом від інших кандидатів)бо бачили роботу за часів депутатства.
IP: 77.50.134.142 | Russian Federation, Moscow
Рейтинг: 19+ -14-
 
Макс, 20:13 07 грудня 2015 р.
 
п. Михайло, і все таки про дороги. Які перспективи, і як наприклад потрапити в Святе місце- с. Грушів. Адже з розповіді о. Зеновія, що там відправляє в Церкві-капличці, де було об'явлення Богородиці, туди їдеться просто, вибачте, як "фронтовою" дорогою, яка стає з кожним роком ще жахливішою. Яким "чудом" це зробити, і не тільки до Грушова, а взагалі по району. Можливо заручитись також підтримкою депутата ВР Богдана Матківського, чи як Вам бачиться вирішення цієї проблеми. Бо не те, що туристи не приїдуть, а й навіть наші дрогобичани нажаль меньше стали подорожувати районом.
IP: 185.26.182.35 | Europe
Рейтинг: 21+ -3-
 
, 23:42 07 грудня 2015 р.
 
п. Ярослав вони заручились оба підтримкою громади , а тепер плюють на громаду.
IP: 95.132.7.222 | Ukraine, Netishyn
Рейтинг: 0+ 0-
 
це правда, 20:25 21 січня 2016 р.
Додати коментар
Ім’я:
E-mail:
Коментар:

 
© 2008-2017 Дрогобич Інфо → (сайт працює 3512 днів)