Василь Добрянский публічно ображає жінок

Місцячкове "болото" Село і люди  
Як кажуть в нарІді: "яке їхало, таке здибало". Сумно.

не знаю ким працює ДОБРЯНСЬКИЙ в редакціі, але знаю, що там працюють нормальні і грамотні журналісти! Пані Сеник! Не беріть те все так близько до серця, краще би якби хтось з так званих дрогобицьких діячів дав матеріал, чому продукти так дорожчають кожний день? Чому в аптеках такі ціни дорогі! Чомк така замучена наша дрогобицька медицина! Ось питання насущні наша про наше життя! Нічого не маю проти музики, ми маємо знати все. Думаю що все буде добре! Але якщо пан ДОБРЯНСЬКИЙ і далі так буде себе вести, треба його засудити до розстрілу? ШУТКУЮ! УКРАІНІ СЛАВА!

те, що не виписують пресу то людям набридло читати побрехеньки влади, де не задівають проблеми міста, а лишень вихваляються нібито проробленою роботою, та і ціни на пресу стали кусатись. Дрогобичани нагодовані лозунгами, що у місті все добре, усі мають робочі місця, гідні зарплати, чиновники працюють з усіх сил, Дрогобич-культурне європейське місто і т д. Добре, шо хоч карантин у школах додумались ввести, бо до останнього приховували ситуацію у місті.

Шановна пані п. Добрянський правильно вам зробив зауваження, бо якщо ніхто не буде виписувати газету то не беде змісту друкувати ваші статті, бо іх не буде кому читати. А те , що виписувати газету зобовязані усі бюджетні установи то це факт. Нашій владі щастить . що журналісти Галицькоі зорі є лояльними до неі. Рецепт для редакціі: один раз у тиждень друкувати критичні статті про роботу влади, хабарі у музучилищі школах і в усіх закладах міста, і. т. д я вам гарантую астрономічну підписку мешканців , прикладоє є газета експрес, тираж якоі складає 500 000 примірників.

Не відаю, хто такий Добрянський, бо мені відомі знані журналісти цієї газети, але наявність навіть однієї хамовитої особи може керівництву підказати, чому газета втрачає на теренах міста свою привабливість. На відміну від друкованого органу, театр живе і працює, користується любов"ю та популярністю і в скрутний час. Ось про це і хотіла висловитись дописувачка, щоб дрогобичани знали, де можна душу полікувати. А тепер усі знають, де в душу можуть наплювати. Ще зобов"яжіть всіх дописувачів підписку зробити , щоб таки себе могли прочитати. Сумно. А Добрянському ганьба!

Шановна пані Ольго, музикою Вівальді цікавиться вузьке коло осіб (творчі люди, музикознавці), які живляться "духовною їжею", а звичайні люди їсти хочуть. Голодний ніколи не піде до театру. Економіку піднімайте, а не музику слухайте. Попривикали нічого не робити, файно пристроїлися у суспільстві, хіба казки розказувати про високе мистецтво. Не думаю, що одним Вівальді можна насититися, хліба все ж таки захочеться. Тому пишіть статті як підняти економіку і як жити далі

До Цензора! Чому п. Добрянський правильно зробив мені зауваження? ! Я НЕ ВІДПОВІДАЮ за підписку у моєму закладі. Я принесла статтю з метою розказати, що в нашому місті вирує творче життя. і редакція повинна радіти, що, крім реклам та політичних інформацій, можна ще щось цікаве опублікувати. А це сприятиме рейтингу газети. І до аноніма, який сховався за ніком"До авторки статті". Якраз Вівальді цікавий не тільки вузькому колу людей. На концерті були пересічні мешканці нашого міста - і юні особи, і літні люди. Навіть дві мами прийшли із дошкільнятами. А Вас послухати - в місті голодні люди у пошуках хліба. Прийдіть хоч раз до театру і погляньте, що люди прагнуть високого мистецтва попри економічні негаразди.

Кому нужна эта недогазета ? ) Пусть сами и выписывают ее и платят за это еще)))))

Забавно еще то, что люди из этой недогазеты кого-то заставляют ее выписывать за бюджетные средства. Позорище. Пишите интересно, может кто и купит вашу мукулатуру.

Видно п. Добрянський не дуже шанує дописувачів у галузі мистецтва. Можливо він думає, що таким геніям як Вівальді, Бах ін. не місце на сторінках цієї газети. То ж давайте позакриваєм дитячі музшколи, худ і інші заклади естетичного виховання і будемо тоді висвітлювати кримінал. Шан. дописувачі! Спочатку несіть квітанцію про передплату газети, а потім матеріал. Точнісінько так п. Добрянський обійшовся зі мною у травні 2015 р. , а матеріал був про концерт, присвячений Героям Майдану і всім, хто загинув за свободу України.

Кому ви пояснюєте, що у місті вирує творче життя? Бадилю, який, маючи комп, сидить голодний? Такі як він, у 17 му році знищили інтелігенцію, яка знала, що видатні композитори-класики творили невмирущу музику, що значна частина цих геніїв жили у бідності. А те, що у Дрогобичі "вирує творче житя", не погоджуюсь . Воно ледь жевріє, ба тотальне бидло НЕ потребує ВИСОКОГО МИСТЕЦТВА.

Тих кого вихваляла на своіх сторінках газета Галицька зоря вже зійшли з політичноі арени. Накрались добре і тепер стали бізнесменами. Шином онтажі повідкривали, магазини для вагітних , тепер другі будуть зростати та Дрогобич з =руін піднімати= Починають з того, що ковзанку на вул Ковальській вперто не посипають піском. Чекають щоб люди руки й ноги поламали, а по цьому можна висновок зробити , як будуть новообрані працювати на своіх виборців.

До дописувача IP:46. 200. 11. 165. Так, творче життя в Дрогобичі вирує, але Ви не слідкуєте за ним. Вже у січні (20 числа) в Народному домі відбувся творчий вечір Лілії Кобільник, на якому, на жаль, не було очільників від влади. 24-го - знову у НД "Колядує Франкове Підгір"я". А вистави і музичні проекти в драмтеатрі? А концерти в музучилищі? Перелік можна продовжити. Для того ми, представники професійного мистецтва, і стараємось, щоб тотальне бидло (цитую дописувача) не домінувало в нашому місті, багатому на добрі традиції.

Та газета нічого не вартує. Виходить два рази на тиждень а до хати приносять чотири номери нараз. Кому потрібна така газета? Тай нічого цікавого у тій газеті нема! Пора вже ту газетку закривати і думати в місті над чимось іншим а то ту газету не хочеться виписувати.

Добрянський - агент КГБ, завербований ще в 80-х роках, працбвав тайним співробітником( секретниу сотрудник- СЕК СОТа кличка-Батя). Так що не дивуйтеся йому. Людина із завишеним відчуттям самовпевненності.

Для пана Добрянського така манера спілкуватися є типовою. Прочитайте коментар п. Лариси. І суть моєї статті - місто повинно знати своїх "героїв, а не базарна розмова інтелігентної особи із відтінком помсти. Він, навпаки. повинен бути зацікавлений у тому, щоб у газеті з"являлися цікаві дописи, піднімався рейтинг часопису. А там згодом - підписувачів побільшало. І НЕ МОЯ ВИНА, ЩО "ГЗ" ледь животіє. Не я повинна проводити кампанію по підпису часопису , навіть в стінах мого закладу. І уважно прочитайте статтю: п. Добрянський НЕ ПРАГНУВ залагодити конфлікт, він не усвідомив свого брутального тону по відношенню до свого візаві. А з претензіями про цю розмову я одразу звернулася до п. Мацана. Але він на той час не був налаштований на робочі моменти, так як тільки перший день був на роботі і його турбувала хвора рука після перелому. І у мене немає більше бажання приносити свої дописи у "ГЗ". На жаль

Якщо Ви уважно читали - п. Добрянський і не прагнув полагодити конфлікт. Такий спосіб "спілкування" є для нього характерним, про це також сказано у коментарі п. Лариси. І моя стаття не викликана злістю, і не є базарною розмовою інтелігентної особи. НЕ МОЯ ВИНА, що "ГЗ" ледь виживає. Навпаки, п. Добрянський повинен тішитися, що в газеті може з"являтися цікавий матеріал, підніметься рейтинг часопису, а пізніше і кількість підписчиків зросте. Я НЕ ЗОБОВ"ЯЗАНА проводити агітацію за підписку і вказувати своєму керівництву, який часопис виписувати. Приносити свої дописи у "ГЗ" тепер не маю ніякого бажання. На жаль. Не єдиний це часопис у нашому Франковому краю ( в інших я так само розміщувала свої матеріали, але без усяких проблем)

Газета не цікава, новин оперативних немає, одним словом-пліснява. В радянські часи такий підхід був до "добровільно-примусової " підписки. Шкода що нічого не міняється.

Згідна, колись було цікаво читати цю газету, де особливо цікаві статті писала Анізія Онищак / царство їй небесне / .

У газеті "Галицька Зоря" без жодних проблем публкували не одну статтю Ольги Сеник (варто набрати у пошуку її прізвище). Було опубліковано й матеріал про концерт, присвячений Героям Майдану і всім, хто загинув за свободу України (хоч дописувачка "Лариса" це спростовує) - див. "ГЗ" від 8 травня 2015р. - "Молитва за чисті душі, що злетіли в небо". Газета - таке ж підприємство, як і всі інші, її колектив теж працює, щоб отримувати зарплату. Тим більше, коли прийнято Закон про початок роздержавлення друкованих ЗМІ. Зауважте, пані Сеник не просили заплатити за публікацію статті, а лише порадили передплатити газету їй особисто, чи музучилищу, яке вона представляє. Бо статті (ще й великого обсягу! ) викладачі і студенти музучилища в "ГЗ" друкують регулярно, а ста гривень на передплату знайти не можуть. Потім ходять і питають, чи вийшла їхня стаття, а чи не залишився часом у вас примірник газети?

Перепрошую за машинальну помилку у підписі - до пань Ольги та Лариси.

Перечитала статтю. Я непобачила тут образи ЖІНКИ як жінки, я побачила що людині яка хоче задовольнити своє ЕГО? за рахунок інших? зробили зауваження, чим страшенно то его і образили. Чому за рахунок інших? хтось має ж ту статтю читати, а щоб читати передплатити газету.

Матеріал про концерт, присв. Героям Майдану не був надрукований, хоча ніби і пообіцяли. Стаття від 8 травня інша за змістом і інший дописувач. Це не складно перевірити.

Газета "Галицька зоря" вміла тільки ОСАННУ СПІВАТИ РАДЗІЄВСЬКОМУ і Ко. І за це їй колишня влада щедро платила з міської скарбниці.  
Це не газета, а пережиток "Радянського слова". В ній нічого цікавого немає уже багато років. Вона мусить бути докорінно змінена. В цій газеті є тільки одна пишуча і творча людина -- Славко Грицик. Усі інші повинні піти на пенсію. Має прийти грамотна, творча і креативна молодь. Нажаль, Дрогобич немає ПРЕСИ.  
ВЛАДО! ТИ ЧУЄШ?

А цікаво чи Радзік з Коростилем виписуе ту газету. Підтримали б пацанів у скрутний час.

Пані треба було сказати, що вона не читач, а дописувач, а читають хай читачі. Хоча пан з газети також має рацію - всі б лишень дописували, а читати нема кому. Хоча він і про читання не каже, а лише б виписували, а читати необов'язково. Дійсно, непорядок - газета є, а ніхто не читає і навіть не виписує. Тим більше пані, як дописувач, повинна була б виписувати, аякже. Інакше як вона зможе прочитати те, що надрукують, у випадку якщо надрукують? Незрозуміло. Іншими словами "обоє рябоє", або яке їхало - таке здибало.