Від побаченого сьогодні мені гидко.
Ок, є рішення суду про заборону блокування під’їзної дороги до сміттєзвалища.
Залучіть поліцію до його виконання.
Для чого наймати (КМГ уклав угоду з невідомою поки фірмою) молодиків “спортивної” статури, переважно російськомовних, не дуже ввічливих, наприклад, при мені один з “охоронців”, буквально, підійшовши до священика з Брониці, послав його на три букви?!
Чому ж не подумали своїми головами і за ці гроші, за які, наприклад, затруднили ось цих “охоронців”, не найняли медіатора чи експерта з комунікації. Зрозуміло, це треба було робити раніше, але ж…
Бійки, сварки, газ, трактор, який їде на людей.
А зараз що – залишилася лише пропаганда і лестиві облизування придворних слимаків та інших “незалежних ЗМІ” за 66.6 грн. хв. чи кусок землі.
Здається мені, що сміття не на вулицях Дрогобича і не на сміттєзвалищі у Брониці, а у людських головах.
Його там так багато, що жодний з сміттєпереробних заводів не допоможе», – пише Олег Дьорка.
Що ж трапилося в Брониці в цей день 23 липня? Чому події в невеличкому селі Дрогобицького району мали б привернути увагу всієї України? Та тому, що там відбулася дискредитація Права і дискредитація Української Держави. Після двох Майданів, після Революції Гідності знайшлися нікчемні людці, які спробували поставити на коліна Громаду. На очах громадськості було ображено представника Церкви, а Зло чинило свій шабаш. Але в Брониці йому перемогти не вдалося. Це ж не дрогобицька Ратуша, яку окупували темні сили.
Надзвичайно промовистим є відео з місця події, підготовлене «Варто – Галицькі новини» і розміщене в YouTube. На ньому чітко видно хто народ, громада, а хто представники системи. Системи, якій ламав хребет Майдан, та так до кінця і не зламав.
Судовиконавець зачитує ухвалу, прийняту суддею Дрогобицького суду Андрієм Хомиком (люди мають запам’ятати це прізвище). Громаду намагаються поставити на коліна ухвалою суду, заборонивши їй на своїй власній території бути господарем. Броничани, згідно цієї ухвали, мали б мовчки спостерігати за тим, як далі на їхні паї завозять сміття. І мали б бути упокореними рабами, яких «нагнули» колишні працівники правоохоронних органів Василь Качмар (в минулому працівник виконавчої служби, а зараз заступник мера Дрогобича) та Володимир Коцюба (колишній працівник суду, зараз керуючий справами Дрогобицької міської ради).
Під час зачитування ухвали видно, як одна з жінок-броничанок молиться. Її вуста шепочуть звернення до Господа, а очі її повні впевненості. Бо поруч – священик, настоятель броницької парафії.
І знову протилежний табір – російськомовний найманець (охоронну фірму зі Сходу України найняв Комбінат міського господарства ДМР) каже: «Это священник? Да это х.й собачий. Для меня это х.й собачий». Як низько і як гидко. Можна пробачити цього конкретного охоронця, але не забуваймо, що його вустами говорять Кучма, Янів і вся влада Дрогобича. А от це вже не пробачається. І навряд чи церковна ієрархія забуде за таку образу Церкви. Навіть якщо й пробачить, то не забуде. А якщо забуде, то вірні не забудуть. Ніколи. Бо це крок у минуле, до совєтів. Або ж крок у прірву путінізму, де влада все, суди все, а громада ніщо.
Невеличкій громаді села Брониця важко протистояти з окупантом. Окупантом у цьому випадку виступає влада Дрогобича, котра своїми діями повністю дискредитує Право і Українську Державу. Бо Право ламається маніпулятивними ухвалами, а Українська Держава не поспішає на захист громади. Хоча поліція й не допустила силового сценарію захоплення смітєєзвалища, та свій осуд Кучмі та його поплічникам наразі не висловили ні районна державна адміністрація, ні ЛОДА в особі Синютки, а винні не понесли (і навряд чи понесуть) відповідальність за посягання на права громади і людини.
Протистояння Дрогобича та Брониці нагадує агресію Московії проти України. Чисельна перевага, гроші, юридична підтримка і … байдужість інших.
Сміттєзвалище для Брониці – це їхні Крим та Донбас. Якщо влада Дрогобича все ж переможе, то патріотів України з вірою у справедливість у Брониці поменшає.
На щастя, є люди, які прекрасно розуміють, що невеличку громаду Брониці потрібно підтримувати – і фізично, і морально, і в юридичній площині, і інформаційно. Кілька громадських організацій, які об’єднують воїнів АТО, виступили зі зверненням, в якому засуджують дії влади Дрогобича та вимагають негайно припинити застосування сили до мирних громадян. Нижче подаємо текст цього звернення.
«Ми, представники громадських організацій Дрогобиччини, глибоко занепокоєні ситуацією, яка склалась навколо вивезення твердих побутових відходів з міста Дрогобича, та спробою застосування сили до мешканців села Брониці, які відстоюють свою позицію щодо неможливості завозу ТПВ на Броницьке сміттєзвалище.
Ми розуміємо, що, як і у інших містах, ситуація у місті Дрогобичі, та селі Брониця штучно «підігрівається» деякими політиками, та представниками так званої «сміттєвої мафії», яким вигідне загострення, щоб заробити собі політичний чи капітал, чи добитись підняття ціни на вивіз ТПВ.
Разом з тим вважаємо, що будь-яке застосування фізичної сили до громадян не є прийнятним у будь-якому випадку.
Не можемо не зауважити, що позбавлення права користування земельними ділянками громадян села Брониці, яке відбулось внаслідок неконтрольованого розростання сміттєзвалища є прямо заборонене Конституцією України.
Вважаємо також неприйнятним використання військових підрозділів для відстоювання своєї позиції у суперечних питаннях між громадами різних населених пунктів.
З 20 липня до мешканців Брониці, що висловлювали свій протест, підійшли особи з шевронами Національної гвардії України, інших військових формувань, які представились представниками охоронного підприємства, найнятого Комунальним Підприємством «КОМБІНАТ МІСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА». Вищевказані особи 23 та 24 липня застосовували силу до громадян та спеціальні засоби.
Звертаємось до працівників охоронної структури, яка задіяна для здійснення впливу на жителів села Брониця. У відповідності до Закону України «Про Охоронну Діяльність»:
«Стаття 10. Обмеження в охоронній діяльності
1. Під час організації та здійснення охоронної діяльності забороняється:
2) використовувати ознаки належності (елементи символіки, формений одяг тощо) до Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Управління державної охорони України, Збройних Сил України та інших військових формувань, правоохоронних, природоохоронних і контролюючих чи інших органів виконавчої влади, їх спеціальних підрозділів, у тому числі в назві суб’єкта охоронної діяльності, на одязі, транспорті реагування, будівлях, у документації;
Стаття 16. Порядок застосування персоналом охорони заходів фізичного впливу та спеціальних засобів:
6. Забороняється застосовувати заходи фізичного впливу та спеціальні засоби проти жінок з явними ознаками вагітності, осіб похилого віку або з вираженими ознаками інвалідності та малолітніх осіб, а також проти осіб, які відповідно до законодавства є носіями спеціального статусу недоторканності, крім випадків учинення ними нападу, що становить загрозу життю та здоров’ю фізичних осіб, персоналу охорони, або збройного нападу чи збройного опору.
8. Персоналу охорони забороняється застосовувати спеціальні засоби в місцях значного скупчення людей, якщо це може призвести до заподіяння шкоди життю та здоров’ю сторонніх осіб, крім випадків самооборони (самозахисту).»
Порушення Вами норм Закону «Про Охоронну Діяльність» є прямою підставою для позбавлення Вашого підприємства ліцензії на здійснення охоронної діяльності. Нами буде повідомлено Міністерство Юстиції та Міністерство Внутрішніх Справ України, про наявність вищезгаданих порушень вашим підприємством.
Також звертаємось до ветеранів та діючих бійців російсько-Української війни: Ваші дії направлені на відстоювання інтересів комерційних структур, які займаються вивезенням твердих побутових відходів, призводять до дискредитації імені Ваших бойових підрозділів.
Вважаємо ганебним факт супроводжування воїнами автомобілів, що перевозять ТПВ. Це ганьбить ім’я всіх, хто захищав Україну на війні.
Закликаємо зупинити будь-які дії, що зможуть призвести до подальшого загострення ситуації.
Звертаємось до чиновників усіх рівнів не вирішувати проблему «ламанням через коліно» а прислухатись до думки громади.
ВИМАГАЄМО: Негайно припинити застосування сили, та спецзасобів до мешканців села Брониці, які незгодні з завезенням до них ТПВ, та негайно сісти за стіл переговорів, поки ситуація не вийшла з під контролю».
Це звернення ГО Дрогобиччини підписали голова ГО «Меч Арея» Л. Федевич, голова ГО «Самооборона Борислава» Р. Делінкевич, голова ГО «Спілка воїнів АТО м. Борислава» І. Саган, координатор ГО «Патріоти «ОСА» А. Бігей, Почесний Президенет ГО «Галицький Хрест» Р. Це слів, голова ГО «Ковчег» та ГО «Спарта» В. Шимко, голова ГО «Дія» Т. Блюм, голова ГО “Міжрегіональний народний контроль” м. Трускавця Р. Кінцак.
Ось як події в Брониці трактує громадський діяч Володимир Олексяк, один з тих, кого пробує зламати система: «Майдан у Брониці триває від 9 лютого. Це довше, ніж тривав Майдан, і це маленьке село, в якому 800 мешканців, простих селян Броничани стоять проти всієї системи, системи, яку успадкували від СРСР. Влада міста Дрогобича використала всі звичні для них методи: пробувала купляти, потім страшили, а тепер б’ють. День і ніч люди жертвуючи своїм здоров’ям, перебули 25 градусів морози, погрози, суди… все. І повна бездіяльність чиновників, які мають дбати про нас. Але броничани вистояли, бо вони боряться за своє майбутнє, а не за кілька сотень гривень, які отримали тітушки. Ми просто ще квазідержава, або російською – “недогосударство”, де керують гроші, кумівство, прикриваючись законом».
Чи став хтось на захист тітушок? Чи насмілився хтось виправдати наїзд на громаду села Брониця? Так. Голова ГО «Рада міста» (м. Трускавець) Леся Дідик у своєму пості на Фейсбуці в групі «Міська рада Трускавець» характеризує підтримку броничан як протистояння «представникам правоохоронної діяльності в питанні розблокування броницького сміттєзвалища».
Логічний ланцюжок: Дідик – Козир – Іванишин – Качмар – Кучма. Що їх об`єднує? Політтехнолог із Санкт-Петербурга Павло Мезерін і … Московія. Дідик та Кучма навчалися в Московії, Козир – бізнесові зв’язки з московськими олігархами з «Єдіной Рассії», ну і методи діяльності та пропаганди – чисто путінські, агресивні, маніпулятивні. Брехнею світ пройдеш, та назад не вернешся.
Чорний день 23 липня. Він чорний не для Брониці, яка вистояла. Він чорний для влади Дрогобича, котра показала як низько можуть впасти ті, кому народ доручив керівництво містом. Чорний день 23 липня показав наскільки в нас «справедливі» суди, наскільки держава ухиляється від захисту своїх громадян, наскільки глибоко може проникнути зовнішній ворог.
Цей день треба пам’ятати не тільки до чергових виборів. Події 23 липня повинні занотувати і Церква, і всі без виключення громадські активісти, і ті, хто колись матиме владу. А чинний мер Дрогобича ввійде в історію під тим прізвиськом, яким найманець обзивав служителя Церкви.
Владі Дрогобича – ганьба!
Володимир Ключак
Події 23 липня в селі Брониця вже лягли ганебною плямою на репутації теперішньої влади м. Дрогобича. Не тільки Кучми як маріонетки в руках певних сил і не тільки так званого «Комбінату міського господарства», який «винайняв» «охоронну фірму» для забезпечення силового прориву на сміттєзвалище. Ганебна пляма лягає на кожного, хто зараз працює в Ратуші і не висловив своєї позиції. Надіятися, що люди забудуть цю ганьбу владців і пробачать їх, не варто. Пробачення не буде. Нікому.
