Бориславські «Праведники України»: родина Бабич

Надрукувати
Останні новини Дрогобича
Написав(ла) zmistovno.com.ua   
07.07.2020
Тема історій порятунку євреїв у Бориславі досі не залишає мене. Після публікації статті про «Праведників народів світу» – родину Мінів, до нас звернулась мешканка Львова – п. Христина Ярославівна Гоянюк (у дівоцтві – Бабич). Її батьки теж визнані «Праведниками», однак «Праведниками України». Таке почесне звання запровадили у 1989 році з ініціативи Всеукраїнської єврейської ради та фонду «Пам’ять жертв фашизму в Україні». Історія родини Бабич – цікава й захоплива. Для того, аби рятувати євреїв, потрібно було бути безстрашними та милосердними. Саме такими й були вчителі Ярослав Григорович та Марія Євгенівна Бабичі. Марія Євгенівна походила з відомого роду Бандрівських, її батько був священником в с. Рожнів Івано-Франківської області. Брат о. Євгена Пилип працював директором школи в с. Уріж. Дідусь Марії Карло Бандрівський був шкільним товаришем «Каменяра» – Івана Франка. Останній навіть присвятив своєму другу оповідання «Історія моєї січкарні», написане у 1881 році.
Родина ж Бабичів мешкала у Бориславі. Пані Христина розповіла, що її батьки познайомилися у Дрогобичі, оскільки обоє вчилися в гімназії. Пізніше одружилися, переїхали у Борислав, де жили на вул. Коцюбинського (сучасна Трускавецька).  Марія Євгенівна протягом 1941-1942 років працювала в міській управі, а Ярослав Григорович – директором школи в с. Орів.
По сусідству з  Бабичами мешкала багатодітна єврейська родина Геся Гейліка.  Коли в місто вступили німці, родину помістили у гетто на Мразниці. Одного дня наймолодший син Гейліків прибіг до Бабичів з проханням врятувати його родину. Ярослав та Марія, усвідомлюючи всю складність та небезпеку ситуації, йдуть на рішучий і ризикований крок. Як працівниця управи, Марія Євгенівна виготовляє родині Гейліків кенкарти (документи, які посвідчують особу) на українські прізвища, доводячи німцям те, що члени сім’ї зовсім не євреї, а українці. Коли кенкарти були вже готові, їх потрібно було якось передати у гетто. Це зробив Ярослав Григорович. Він підійшов до гетто, поруч якого побачив рів. Чоловік пильно стежив за напрямком руху чергового – німця, а коли той пішов у протилежний бік, Ярослав вскочив у рів і зумів передати Гейлікам документи. Так родина Гейліків врятувалася. Через кілька днів після цього вони втекли в Польщу, а звідти – далі в Європу. Вже після війни голова сімейства Гесьо Гейлік розповідав усім про те, як їх врятувала вчительська родина.
Завершення війни принесло певний спокій у життя Бабичів. Марія Євгенівна працювала вчителькою початкових класів та домогосподарства в 4 школі, а Ярослав Григорович викладав українську мову та літературу у 8 школі на Бані та 1 – вечірній. Однак вже після настання незалежності України долю цієї родини починає досліджувати Леонід Мільман – голова Бориславського товариства єврейської культури імені Шолома – Алейхема, допомагаючи їм оформляти всі необхідні документи. В 1995 році з його ініціативи представники Яд Вашему зняли фільм про Бабичів. Саме тоді п. Христина дізналася про подвиг, який здійснили її батьки. Вона питала у батька, чому не розповідав про це раніше. Пан Ярослав відповідав: «Та було не до того, не ті були часи».
У 2002 році померла Марія Євгенівна, того ж року Ярославу та Марії (посмертно) було присуджено почесне звання – «Праведник України». Сам Ярослав Григорович помер через три роки по тому – 6 серпня 2005, а 17 серпня в місцевій газеті «Нафтовик Борислава» вийшла стаття Леоніда Мільмана «Доброта порятує світ. Праведники України», в якій автор висловив співчуття Бабичам та дуже доречно зазначив «Історія українського Праведництва в роки війни у Бориславі – численна й багатогранна».

А й справді, дуже багато мешканців Борислава різної національності жертовно рятували євреїв від смерті в часи Голокосту. Чимало з них – досі невідомі та покриті таємницями. Це історії зламаних та врятованих життів. Історії любові та надії. Історії людяності.

Лідія Мазурчак
Джерело:zmistovno.com.ua


Переглядів: 799

Коментарі (9)
 
сховайте у себе зеленского на 5-ть років і нікому не показуйте
Рейтинг: 2+ -13-
 
Флюнт Юрка, 10:21 07 липня 2020 р.
 
Лікуйся, сховайся на Кульпарківській і лікуйся, а може вже пізно
Рейтинг: 7+ -3-
 
До юрка, 12:02 07 липня 2020 р.
 
Сховай свою маму під ковдрою бо їй певно стидно, шо народида такого упиря
Рейтинг: 11+ -4-
 
До юрка, 12:44 07 липня 2020 р.
 
Це і є Божі люди. Бо робили це безкорисливо. І буде благословенний іх рід на 1000 років. Це приклад теперишнім священникам і чиновникам- * украінцям*. І відповідь тим, хто хоче виставити нас людиноненависниками. Життя коротке- поспішайте творити добро. Бо за добро Творець нагороджує на 1000 років, а за зло карає до 3- 4 покоління. Ось де істина, лицеміри нещасні!
Рейтинг: 5+ 0-
 
роман, 09:02 09 липня 2020 р.
 
Я вчора вночі близько 2. 00 видів привида. Воно ходило ходило і ходило :eek А потім БАЦ! і зникло кудись. Шо то було, ГА? :eek
Рейтинг: 1+ -1-
 
Jon, 03:02 10 липня 2020 р.
 
Це *білячок*. Зав*язуй з бухаловим. І лягай раніше спати.
Рейтинг: 5+ 0-
 
роман, 07:04 10 липня 2020 р.
 
Дякую пане Романе. Ваша правда. То цілком може бути велика зубата білочка. Певно за горішками приходида :) або по мою душу ;)
Рейтинг: 2+ -1-
 
Jon, 07:29 10 липня 2020 р.
 
Такий гарний і важливий допис спаскудили гнилими коментарями.
Рейтинг: 3+ 0-
 
Андрій, 14:06 12 липня 2020 р.
 
Ви праві. Оті паскудники зі своїми коментарями в реальному житті просто не здатні на геройські вчинки, от і заздрять іншим.
Рейтинг: 1+ 0-
 
Наталія до Андрія, 19:32 12 липня 2020 р.
Додати коментар
Ім’я:
Коментар:

 
© 2008-2020 Дрогобич Інфо → (сайт працює 4473 дні)