Людям вже соромно щоразу перепитувати листонош, чи є бодай якась із понаобіцюваних допомог (а хоч місцева, а чи- від ООНу). Вони ті гроші на депозитах тримають, собі на премії, а чи чекають, що відкупляться пакунком манної каші перед виборами (всюди, а не лише- місцями). Та половина народу вимре на вичіхуванні кущів за 50 грн. денно на пекучому сонці, навіть майже закипіла вода в цистерні не врятує. І до Европи, кажуть, майже нікого не випускають, аби їхні нашими не конірували (ну, хіба що "побідувати" десь у Монако інкогніто, бо Европа не така дурна, аби туди не впускати тих, "котрі втратили все", крім мільйонів валюти у їхніх банках). Де взяти кольоровий ксерокс? Але, найперше, за що його купити? Еге ж, якби то не кримінал- то, може, вже й ризикнув би.