Коханий мере, мудрі люди казали, аби Вам оповісти щось розумніше від всіх Ваших безпорадників: візьміть собі, добровільно, в дружини кобіту з вимушено переселених територій- вона буде возити Вас до Європи на бізнес-екскурсії, а не якесь оте-от "наше", котрій хоч би тобі горб виріс на польських пльонтаціях- їй буде мало, і не йно- хлопа, котрий у "нашої" й так буде рабом, бо "наше" нічим іншим, окрім як зацофане, не мудре. А ще дайте "нашій" бодай яку пачку долярів- то воно, замість "Дякую! ", скаже "Дайте ще- і йдіть мені там город скопайте, там, в захухримухрах, стоїть дідова лопата, може, вже й поржавіла, але не вся". Бо- бабииии, їм- чи з хлопом, чи без хлопа, аби раб- за миску зупи, але - зі своїм тарельом: так вона з Вас менше здре за вами ж зроблену роботу.