Оскільки всенародно-дбальні сторони вкотре "висловили глибоку стурбованість про долю народу" у вигляді, в теплих кабінетах, численних прес-конференцій на тему "Якою вкрай складною буде (котра там вже-! ? ) цьогорічна зима, і "всі- в намети", то невідомо, чому, за такого рясного понабудовування картонних багатоповерхівок, люди, досі, й роками, й роками, й роками, повинні мати за щастя уклінно дякувати за намети. Найскладніші зими були, напевно, і у 1924 році, і у 1941. Правда, навіть тоді ніякі намети ніде не ставили: економили гроші на чифір леніну й сталіну. Тепер щороку вирішують, що чифірити має народ, обов"язково- в наметах, особливо- ті, чиї, таки, колись реальні, помешкання ну хтось скромно відбрив й попродав. А бомжування- то таке, то "національна традиція": отам-от понамітувано цілі купи непотребу- порийтеся й не земерзнете? !