Чуть"єм си не влупив гузицев до чола сходового бетона: роками заходиш в той під"їзд- лампочок нуль, проте, квитанційно, "йобшлюховування будинку"- на рівні дев"ятисот дев"яносто дев"ятої проби. Щось народові вже стає незрозуміло: чому ракета, цілим кавалком, паде то у Польщі, то у якому зарослому закапелкові, а не по бандитах? ! Може, ті фузієри з опришківськими пістолями, походили трохи по тих запрілих від сонцеликости, кабінетах- та й пошурували багажники з "ліваком", а не стояли там пачками- й лише на каву бігали: люди вже тижнями спати лягають, закутані в чотири пари калісонів й мало не в бурках.